Роздуми над Першим читанням на п’ятницю ХІІІ Звичайного тижня, рік ІІ
Слухайте це, ви, які пожираєте бідного і губите вбогих краю, кажучи: «Коли мине той новий місяць, щоб нам продавати збіжжя, і та субота, щоб нам засіки відчинити, зменшивши міру, збільшивши ціну шекеля та шахруючи невірною вагою? Щоб нам купити бідолах за гроші, вбогого за пару капців, продати висівки пшеничні?»
«І станеться в той день, – слово Господа Бога, – Я сонцю заповім заходити опівдні, нашлю серед ясного дня пітьму на землю. Оберну ваші свята в смуток, усі ваші пісні в лемент. Я наведу на кожен стан вереття, на кожну голову – лисину. Наведу плач, немов по синові одинакові: так воно буде до кінця, немов гіркий день.
Ось дні надходять, – слово Господа Бога, – і Я пошлю на землю голод; не голод за хлібом, не спрагу за водою, лише за слуханням слова Господнього. І вони будуть плентатись від моря і до моря, від півночі до сходу сонця будуть туди й сюди тинятися, шукаючи слова Господнього, але його не знайдуть».
Ам 8,4-6.9-12
Хід думок пророка сумний. Люди, які вдають віруючих, а насправді думають лише про гроші, про збагачення за будь-яку ціну. Не гребують махінаціями, обманом, визиском. Свята втрачають свій сенс, тому вони обернуться на смуток, на гіркий день. Свято мало би звертати до Бога, а ці люди не можуть думати ні про що інше, тільки як розжитися. Поклоніння Богу замінюється на поклоніння мамоні, як скаже Ісус. Справедливість між людьми зникає, бо людина без Бога — вже не людина. І земля перетворюється на присінок пекла, де хочеться зустріти Боже Слово, але марно…
І це пророк ще не бачив наших свят! Що би він сказав сьогодні? Базари, магазини. Люди, які постійно думають про гроші (не лише олігархи чи продавці). Сенс свята втрачається. В якому пункті описаної пророком лінії ми знаходимось?
Господи Боже, навчи віддавати Тобі те, що Тобі належить. І дай тепер голод Божого Слова, коли ще можемо його зустріти.
фінансово.
Щиро дякуємо!
