«У якийсь момент, коли Ісусова молитва в устах групи паломників, які в ряд пливли на каяках посеред Дністра, перестала бути просто словами з мелодією і стала гармонійним доповненням буття, з неба упав лагідний теплий дощик. Він був короткочасний, як коротке, але таке заспокійливе і обнадійливе “так”, як дотик батьківської руки, яка, ти знаєш, ніколи не зрадить. Можливо, не всі зрозуміли, що відбулося, але я чомусь переконана, що це був знак, відповідь Бога, що Він молитву прийняв. Те відчуття не забуду ніколи. Його не замінять ніякі мудрі лекції та аргументи про існування Бога. Він є… тоді я відчула Його присутність».
Так свідчила одна з учасниць паломницького сплаву Дністром, яке цього літа провели вірні УГКЦ у рамках проекту «Подорож із Писанням: Одкровення таємниці», на чолі з духівником, ієромонахом, викладачем та духівником УКУ отцем Лукою Михайловичем. Ідея належить керівникові прес-центру університету Петрові Дідулі.
Упродовж чотирьох днів різні за віком люди, попередньо не знайомі, будували спільноту на засадах Божого Слова, подорожуючи, — такою була ідея експерименту. Ось як про це говорить духівник: «Входження у таємницю Божого Слова відкривається у контексті подорожі. Загалом беручи, подорож — річ, як на мене, майже екзистенційна. Особливо подорож річкою, яка завжди живе своїм життям… Ніколи не розумієш, як, коли, скільки ще, що трапиться наступної миті, коли знову… Здається, буття, як безперервний життєвий цикл, предвічно будується саме на таких поняттях. Бо важлива не форма, а зміст, атмосфера, соборність, люди, які поруч. Ніщо в житті не працює автоматично. Важливий заряд, імпульс, серця. Важлива посмішка, підтримка, вогник, важливе те, що дарується тепер, зараз, бо все найцінніше входить у життя тоді, коли ми того найбільше не сподіваємось».
Практичну частину повністю здійснив керівник прес-центру університету Петро Дідула. Він вважає, що Дністровський каньйон, який входить у сімку чудес України, заслуговує стати міжнародним, міжконфесійним духовно-паломницьким центром під відкритим небом, де люди зможуть відкривати для себе Слово Боже, поглиблювати свою духовність, відкривати нові покликання. Власне, експеримент успішно підтвердив перспективність проекту.
Дійшовши до мети, по закінченні сплаву, учасники вже стали спільнотою, яка продовжує жити, будувати плани, давати і множити плоди любові своєрідною мікро-Церквою, в лоні якої й знаходяться ключі до таємниць Святого Письма.
Світлана Огородник, учасниця паломницького сплаву
фінансово.
Щиро дякуємо!
