Понад усе ми хотіли, щоб у цей день якнайбільше людей прийняли Святе Причастя в нашому намірі. Ми запросили всіх, із ким хотіли би пережити ці прекрасні моменти. Коли наприкінці Меси ми стояли на сходинках пресвітерію, щоби зробити кілька оголошень, то змогли бачити цей натовп. Бо саме так це треба назвати — на нашому весіллі було майже 500 чоловік.
Принаймні кілька разів на тиждень я слухаю записи співів із нашої весільної Меси. Є до чого повертатися, і з кожним поверненням я радію, що саме Свята Меса була для нас того дня найважливішою. Ми почали всі приготування, узгодивши дату з настоятелем парафії, потім шукали дошлюбний курс. За кілька місяців до шлюбу ми вже вибрали пісні та читання. Ми також вирішили залучити родину і друзів до підготовки Літургії.
Читайте також: 5 практичних порад для наречених
Ми насправді дуже хотіли запросити якнайбільше людей на цю Месу. Особисто, телефоном і поштою — ми шукали кожної можливості, щоби дати знати знайомим, навіть які мешкають далеко, що ми хочемо запросити їх взяти участь у цій важливій для нас події. Цікаво — ніхто не розсердився, що ми не запросили їх особисто, натомість ми чули: «Я радий, що ви про мене пам’ятаєте», «Дякую за запрошення, обов’язково прийду».
Скажу нескромно, що це, мабуть, одна з найбільших весільних Мес, у якій я брала участь. На наше здивування і велику радість, церква була повна! Багато наших гостей насправді приїхали здалеку, навіть за кількасот кілометрів. Деякі з них мене дуже здивували, бо я знала, що вони були зайняті, у службовому відрядженні або їм важко було перебувати в дорозі з маленькою дитиною. І все ж таки вони приїхали! Їхня присутність і молитва були для нас найкращим подарунком. І треба визнати, що ми дуже сильно відчували цю духовну підтримку, бо думали, що будемо хвилюватися, а перше, що ми згадували, — це неймовірний спокій. Стоячи перед вівтарем, ми відчували, що у нас надійний тил.
Читайте також: Чому чоловіки не хочуть одружуватися
Ми попросили наших друзів і знайомих про молитву задовго до шлюбу. Ми дуже добре розуміли, що навіть якби були попереду всіх у найкращих організаційних ідеях і навіть якби запланували все якнайкраще, без підтримки «згори», то тільки людськими силами не зможемо цього зробити. Нас зворушили деякі з друзів, які склали список наречених, за кого вони моляться, відколи дізналися про заручини. Хіба це не прекрасно?
До сьогодні ми вдячні всім, хто був з нами того дня. Ми молимося за них і дякуємо Богові за те, що дав нам зустріти таких чудових людей. Це також для нас неабияка мотивація пам’ятати про інших наречених і молодят у молитві — ми переконані, що це найкращий подарунок для них.
фінансово.
Щиро дякуємо!
