Не припиняється політичне напруження у Венесуелі. В цій країні поглиблюється велетенська гуманітарна криза. Тисячі людей шукають рятунку в Бразилії та Колумбії. Caritas Internationalis несе допомогу потребуючим, однак влада Венесуели значною мірою блокує гуманітарну діяльність.
«Венесуела перебуває на краю тотальної економічної кризи. Криза, що розпочалася 2014 року, набирає небачених розмірів, а люди не бачать для себе жодного майбутнього», — каже Паоло Беччеґато, який від імені італійської місії Карітас відповідає за благодійництво у Венесуелі. Диктаторське правління президента Ніколаса Мадуро призвело до тотального зубожіння цілої країни. «Криза у Венесуелі дестабілізує ситуацію в цілому регіоні. Тільки до Колумбії втекло щонайменше 800 тисяч венесуельців», — каже Беччеґато, підкреслюючи: міжнародна спільнота заплющує очі на те, що діється у Венесуелі.
«По п’яти роках невпинного економічного спаду інфляція досягла 40 тисяч відсотків, на ринку — наполовину менше продуктів першої необхідності, а купівельна спроможність грошей падає з кожним днем, зате зростає абсолютна вбогість, — каже Паоло Беччеґато. — Нинішній стан справ треба називати на ім’я. Ми — світки велетенської гуманітарної кризи не тільки у самій Венесуелі, але й в усьому регіоні, беручи до уваги хвилю біженців, яка заливає сусідні Бразилію і Колумбію. Найбільшим викликом є зріст показника недоїдання особливо серед дітей. Бракує навіть питної води, не кажучи вже про харчі. Величезну тривогу викликає дефіцит ліків та відповідної медичної допомоги. На жаль, зростають епідемії дифтериту, корі й малярії. Навіть уже зареєстровано випадки поліомієліту. Тому ми говоримо не просто про гуманітарну кризу, але й санітарну».
Єпископи Венесуели скерували заклик до президента Мадуро, закликаючи його дотримуватися прав людини й покласти край репресіям, які надалі тривають, і припинити діяльність самоуправних судів. Цим вони посилаються на кроки, яких вжив президент після гаданого замаху на його життя. Спостерігачі підкреслюють, що то була фальшивка і тільки привід для ще більшого загострення репресій проти опозиції. Єпископи нагадують, що на керівництві країни лежить обов’язок реальної турботи про благо громадян і гарантування їм гідних умов життя.