У Хмельницькому триває день молоді. Вже традиційно музичний супровід Святої Меси та забезпечує о. Микола Бистрицький та молодь з різних парафій Кам’янець‑Подільської дієцезії.
Перед Дієцезіальним днем молоді відбулися п’ятиденні «Реколекції для голосу». Гості з Польщі, конференції, професійний розвиток і чудова домашня атмосфера — так описують цей час учасники реколекцій.
Отець Микола Бистрицький, організатор цих реколекцій, розповів у коментарі CREDO:
— Не секрет, що я займаюся молодіжним музичним душпастирством. У рамках цього душпастирства ми проводимо вікендові реколекції і великі, тижневі, — перед відпустом у Летичеві. Оскільки цього року о. Микола Лучинський запропонував мені бути відповідальним за музичний супровід ДДМ, то ми провели ще одні реколекції в Городку для підготовки хору та оркестру.
Ми почали шукати людей, які би це все провели, і Леопольд Твардовський любязно погодився, відомий польський автор і композитор. Вже багато років співають його пісні, адаптовані українською. Пан Леопольд погодився приїхати до нас і цим всім зайнятися. Також до нас приїхала Ґражина Віняж, директорка концерту «Одного серця, одного Духа» у Жешові. Пані Ґражина вже не вперше приїжджає до нас, вона — наша хороша приятелька, адже часто допомагає нам, вносить щось нове та ділиться досвідом. Вона дуже відкрита для України та нашого душпастирства.
До хору ми взяли всіх бажаючих, треба було просто заповнити анкету і чекати на відповідь. Насправді критерії були дуже прості: музичний хист і вік від 16 до 30 років. Учасників було небагато, але всі учасники хору — дуже хороші відкриті люди, ми встигли потоваришувати за цей час. Все це дійство супроводжує оркестр і хор. Оркестр — це такий малий симфонічний склад: скрипки, альт, віолончель, контрабас, професійні клавіші і маленький склад духових. Хор співає на чотири голоси, є солісти.
На кожних реколекціях ми вчимо пісні, які ми вперше співаємо саме на ДДМ. Цього разу ми намагалися максимально використати потенціал пана Леопольда і адаптували його пісні для виконання в Україні.
Своїми враженнями з CREDO поділилися також учасники «Реколекцій для голосу»:
Ольга Матвеєва, с. Мушкутинці
— Я не пропускаю жодних реколекцій. Туди хочеться постійно повертатися, бути знову задіяною у такому великому святі. Під час ре колекцій для мене важливою є і духовна, і музична сторона. Нас ведуть і музиканти, і дуже духовні люди. Вони вчать служити Богові своїм співом. Цього разу з нами був Леопольд Твардовський. Це просто нереальна людина! Ми слухали його «з відкритим ротом», його свідчення життя дуже надихає. Він завжди підкаже, що робити в професійному плані, треба співати і прославляти Бога якісно. Ми зростаємо також духовно. Приїжджають постійно гості, ведучі, ми чуємо нові історії, але все так само круто.
На реколекціях кількість учасників постійно збільшується, але атмосфера залишається такою ж теплою і домашньою. Перші реколекції відбувалися кілька років тому у Барі (Вінницька обл.), тоді був лише о. Микола, була дуже гарна атмосфера. Тепер реколекції відбуваються у різних місцях, люди приїжджають різні, але атмосфера не змінюється.
Ірина Ковальська, м. Хмельницький
— На реколекціях для голосу я вже не вперше, а на Дні молоді — вперше. Я закінчила Музичний коледж у Хмельницькому та не належу до жодної парафії. З Олею ми разом навчалися, вона запросила мене на реколекції. Але як би мене подруга не просила, я б не поїхала туди, якщо б мені не подобалося!
Костянтин Кругляк, м. Красилів
— На реколекціях я втретє. Я граю на контрабасі. Мені подобається атмосфера реколекцій. Люди зібралися, аби співати, я комфортно почуваюся в цій спільноті. Я брав участь у передпаломницьких реколекціях. Для мене це час професійного зросту й духовного відпочинку.
Особливим гостем і ведучим реколекцій був автор і композитор Леопольд Твардовський. У коментарі CREDO він поділився своїми враженнями від спілкування з українською молоддю.
— Я — перший, хто отримав користь від цих реколекцій. Господь мене притягнув сюди, познайомив мене зі спільнотою Церкви в Україні, з молоддю. Я відчув родинний дух. Як сказав сьогодні єпископ Леон, ми належимо до Вселенської Церкви, що є єдністю у різноманітті. Це прекрасний досвід спільноти Пресвятої Трійці, яка нас зродила. Особливо ми відчули це протягом цих п’яти днів: ніжну присутність, але й любов у дуже конкретних проявах.
Ми вчили пісні, нові аранжування, але також там не було глядачів — ми грали лише Богові. Учасники знали, що грали Богові, а Він їх слухав. Це формація до молитви музикою.
Ми знали, що деякі люди навіть із Церквою не мали нічого спільного. Вони прийшли заради музики, та згодом почали приєднуватися до нас у молитві.