Коли Святішого Отця журналісти запитали про сенсаційну інформацію, яку оприлюднив колишній Апостольський нунцій у США архієпископ Карло Марія Віґано, Папа не захотів коментувати той розлогий документ.
«Прочитайте уважно і виробіть власну думку. Я про це не скажу ані слова. Я вірю, що цей документ сам за себе говорить. У вас вистачає журналістського вміння, щоби зробити висновки», — так відгукнувся Франциск про публікацію колишнього нунція. Документ під назвою «Свідчення», обсягом близько 25 сторінок тексту, вийшов друком італійською та англійською на кількох інтернет-порталах, зокрема на італійському «La Verità».
77-річний нині дипломат, який представляв Папу Римського у Вашингтоні у 2011-1016 роках, стверджує, що як він сам, так і його попередники на цій посаді, архієпископи Ґабріель Монтальво і П’єтро Самбі, щонайменше починаючи з 2000 року надсилали повідомлення про поведінку та вчинки колишнього архієпископа Вашингтонського до Ватикану, але не діставали на них жодної відповіді.
За словами монсеньйора Віґано, особливо непочесну роль тут відіграли два почергові Державні секретарі Апостольського Престолу: кардинали Анджело Содано (1991-2006) і Тарчизіо Бертоне (2006-2013), особливо ж перший. Обоє вони під час свого служіння блокували доходження цієї інформації до пап, Йоана Павла ІІ і Бенедикта XVI. Окрім того, злочини МакКарріка, на думку автора публікації, приховував багаторічний субститут Державного секретаріату, а нині префект Конгрегації Східних Церков кардинал (тоді архієпископ) Леонардо Сандрі.
Текст вислуженого дипломата, якого висвятив 1992 року Йоан Павло ІІ, сповнений прерізних даних та описів обставин, а водночас, як описує справу італійський ватиканіст Андреа Торньєллі, скерований безпосередньо у нинішнього Папу. Архієпископ Віґано склав 2013 року на його руки прохання про відставку на знак протесту щодо факту, що Франциск незабаром після свого обрання скасував санкції, які на вашингтонського ієрарха наклав Бенедикт XVI. Ці санкції (зрештою, ніколи не оголошені публічно) включали повеління МакКарріку перебратися з будинку духовної семінарії, відмовитися від публічного життя, не виголошувати лекцій і не подорожувати. Колишній архієпископ Вашингтона, до речі, ніколи цих повелінь не виконував, зауважує архієпископ Віґано.
На думку Андреа Терньєллі, текст колишнього нунція, використовуючи чутки та повідомлення, які кружляють уже щонайменше два місяці «серед американської та європейської медіаплеяди осіб антипапських і традиціоналістських» — силкується покласти відповідальність за всі ці факти на нинішнього Святішого Отця.
Нагадуючи факт, що Йоан Павло ІІ переніс 2000 року колишнього архієпископа Ньюарка до Вашингтона, а роком пізніше призначив його кардиналом, архієпископ Віґано замислюється, чи не були обидва ці рішення ділом рук кардинала Содано, бо папа тоді був уже сильно хворий. Однак зразу після цього він додає, що це могло бути, але не сам Содано за це відповідальний. Водночас він нагадує, що цей американський ієрарх часто бував у Римі й мав там приятелів на всіх щаблях курії.
Друга частина закидів, які висуває колишній нунцій, стосується 2006 року, тобто часу до санкцій, які наклав на МакКарріка папа Бенедикт XVI у 2009 або 2010 році. Той, однак, санкцій не виконував і надалі провадив публічну діяльність. За думкою архієпископа Віґано, це свідчить, що папа знав про негідну поведінку тодішнього архієпископа Вашингтонського, але не був здатний їм противитися або ж вдавався до не дуже рішучих дій. І, зрештою, папський дипломат критикує Франциска за те, що, знаючи про звинувачення щодо МакКарріка, «він не повівся правильно, але до певної міри допомагав йому, роблячи його своїм радником при номінаціях нових американських єпископів». Торньєллі звертає увагу, що від 2006 року Теодор МакКаррік уже перебував на пенсії і не виконував жодних церковних функцій.
Підсумовуючи і коментуючи «сенсацію» колишнього нунція, італійський ватиканіст зауважив, що значною мірою крізь ці слова пробивається особиста гіркота архієпископа, який «не міг знести видалення його з Ватикану Бенедиктом XVI» (на місце служіння у США). Окрім того, текст, на думку Торньєллі, вписується в «нинішню боротьбу анти-Францискової фракції з прихильниками Папи у Церкві, міжнародній політиці та в медіях».
Через це автор коментаря погоджується з думкою, що кардинал Содано міг приховувати від тяжко хворого Йоана Павла ІІ різні факти стосовно цього вже колишнього кардинала. У справі санкцій, які наклав на нього Бенедикт XVI, архієпископ Віґано звинувачує нинішнього архієпископа Вашингтона кардинала Дональда Вюрля, що то він завадив виконанню папських наказів і велінь.
На завершення, Торньєллі запитує, чому цей колишній дипломат не заохочував Франциска розповісти про санкції, які наклав на МакКарріка його попередник.
Фото: Cristianesimo Cattolico
фінансово.
Щиро дякуємо!
