Багато хто звернув увагу на інформаційну кампанію, яка розгорнулася проти біометрики — написи про чип «штрих-код» з’явилися на вулицях Києва та інших українських міст. Хтось сприйняв це жартома, перетворивши їх на інтернет-мем, та є й ті, для кого це справжня проблема.
Останніми роками парафіяни Української православної церкви Московського патріархату регулярно зверталися до суду з вимогою не поширювати на них дію закону про Єдиний державний демографічний реєстр і видавати їм не біометричні паспорти, а документи старого зразка — у вигляді книжечки, пише Європейська правда.
Їх підтримувала Церква, яка пов’язувала номер запису в реєстрі, який є у біометричному паспорті, з біблійною згадкою про «знак звіра» — один із передвісників апокаліпсиса. Нещодавно такий вид справ визнали «типовим» і передали до Верховного суду.
Зрештою ВСУ визнав: отримання біометричного паспорта і зокрема унікального номера запису в реєстрі є обов’язком громадян — і відмовив у проханні видавати паспорти старого зразка.
Тож розберемося у причинах, особливостях цієї історії та запитаннях, які лунають від українців.
Чув, що люди не хочуть робити біометричні паспорти. Чому?
У 2013 році Українська Православна Церква Московського патріархату виступила з доповіддю щодо розвитку технологій обробки даних та введення біометричних документів.
В тексті Біблії згадується «мітка звіра», якою диявол таврує людей. За сюжетом, отримання мітки не матиме інших альтернатив, а люди, що не отримають мітку, «не зможуть купляти та продавати». За біблійною версією, згодом усі люди, що отримали цю мітку, будуть покарані Господом.
Отже, в УПЦ МП заявили, що існує низка паралелей між унікальним номером запису в реєстрі та «міткою звіра», яка згадується в Одкровенні Йоана Богослова (Апокаліпсисі).
«Нинішній процес кодифікації цивільного населення… впроваджується у формах, які мають типологічну подібність з обмеженнями апокаліптичних часів», — йдеться в заяві УПЦ.
Представники Церкви при цьому визнали, що їхні висновки про біометричні паспорти можуть бути передчасними, але вони все ж рекомендують підстрахуватися і використовувати звичайний паспорт книжечкою замість id-карти, впровадження якої передбачене українським законодавством.
Що тут особливого? Адже у паспортів завжди був номер
У багатьох країнах світу прийнято уніфікувати дані про громадян. Тобто існує база даних, в якій містяться основні дані про людину, і щойно дані змінюються або додається нова інформація — це відразу ж вноситься в систему.
Рішення про створення такого реєстру в Україні було ухвалене в 2012 році, у законі «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, підтверджують особу або її соціальний статус».
Номер у реєстрі — це зовсім не те саме, що номер та серія паспорта.
Протягом свого життя людина може кілька разів змінити паспорт (приміром, якщо документ буде втрачений або зіпсований), і щоразу отримуватиме паспорт з іншим номером на бланку. Натомість номер запису в реєстрі лишатиметься незмінним. Мінятися можуть лише окремі дані про людину в разі їх зміни.
Так, коли ви будете отримувати паспорт, в ЄДДР потраплять ваші ім’я, дата і місце народження, стать, час видачі паспорта, підпис, відбитки пальців, фотографія тощо. Потім, якщо ви отримаєте права або паспорт для виїзду за кордон, або ж зміните прізвище — інформація про вас буде змінена чи доповнена.
Така база даних вирішує кілька питань.
По-перше, в будь-якому державному органі вас зможуть ідентифікувати. Наприклад, якщо ви перетинаєте кордон, у вас можуть взяти відбитки пальців і звірити з даними у базі.
По-друге, дані про вас будуть максимально повні. Це зрештою має позбавити вас від додаткової тяганини та потреби брати довідки: вся основна інформація буде зберігатися у державній базі, і вам буде достатньо надавати всюди один документ.
І що, є люди, які через заяви церкви вирішили відмовитися від біометричних паспортів?
Так, і в судовому реєстрі досить багато таких суперечок.
Ось один з подібних випадків. У лютому 2018 року в Одесі судилися батьки дитини з міграційною службою. Батьки просили міграційну службу оформити паспорт у вигляді книжечки, але служба їм у цьому відмовила. Суд розглянув справу і зобов’язав міграційну службу видати документ у формі книжечки. Але не всюди судді ставали на бік заявників. Були також і протилежні судові рішення.
Оскільки подібних звернень до суду було чимало, а рішення виносилися різні, такі справи були визнані типовими і передані на розгляд до Верховного суду України.
Верховний суд визнав, що релігійні переконання не звільняють від виконання конституційних обов’язків.
Рішення ВСУ побудоване за такою логікою:
За статтею 92 Конституції, права і обов’язки громадян визначаються виключно законами. Також в Конституції сказано, що релігійні організації зобов’язані діяти в рамках закону і не суперечити йому.
Кожен громадянин України, який досяг 14 років, має отримати паспорт громадянина України. Це не право, а обов’язок громадянина. А за законом «Про єдиний демографічний реєстр» паспорт громадянина виготовляється у формі картки, яка містить електронний носій. І без створення запису в реєстрі такий документ не можна виготовити.
«Щодо релігійних переконань з приводу присвоєння унікального номера, то цей аргумент, незважаючи на усю його значимість як для скаржника, так і для багатьох інших громадян України, які поділяють такі ж релігійні погляди й переконання, не може слугувати підставою для того, щоб порушувати/не виконувати вимоги закону та/чи робити з нього винятки», — йдеться у рішенні Верховного суду.
Відповідно, всі громадяни — у тому числі вірні УПЦ Московського патріархату — мають отримувати паспорт сучасного зразка, незважаючи на свої релігійні переконання.