Роздуми над Першим читанням на понеділок XXVII Звичайного тижня, рік ІІ
Браття, дивуюся, що ви так швидко покинули Того, хто вас покликав Христовою благодаттю, і перейшли на іншу Євангелію; не те, щоб вона була справді інша, але деякі баламутять вас, бажаючи перемінити Євангелію Христову. Та коли б чи ми самі, чи ангел з неба проповідували вам іншу, більше за те, ніж ми вам проповідували були, нехай буде анатема! Як ми казали перше, так і нині повторяю: Коли хтось вам проповідує іншу Євангелію, ніж ту, що ви прийняли, – нехай буде анатема!
Хіба я отим запобігаю ласки у людей чи в Бога? Хіба намагаюся людям подобатися? Якби я ще й людям хотів подобатися, я не був би Христовим слугою.
Звістую вам, брати, що Євангелія, яку я вам проповідував, не є за людською мірою; бож я її не прийняв, ані навчився від людини, лише – через об’явлення Ісуса Христа.
Гал 1,6-12
Апостол Павло в усіх своїх посланнях після вступного привітання виражав подяку чи благословення. Але не в посланні до Галатів. Тут апостол відразу звертається до адресатів з докором: так мало часу пройшло, а ви вже переходите до іншого Євангелія, тобто не-Євангелія, а навіть анти-Євангелія! Проповідується не цілком інше Євангеліє, але змінене, але це вже не те саме! Павло не хоче задобрити слухачів, підсолодити свої зауваження, бо розуміє, що справа серйозна. Тому двічі повторює: нехай буде анатема, тобто «відлучення, прокляття».
Сьогодні є цілком відмінні Євангелія, але їх легше зауважити. Набагато важче вловити оті дрібні нюанси, які несуть в собі загрозу викривити Добру Новину Христа. Треба добре закоренитися в тому Євангелії, яке проповідували апостоли та зберігає спільнота Церкви. Євангеліє треба знати!
Знайду сьогодні час, аби почитати Євангеліє.
фінансово.
Щиро дякуємо!
