Євангельська розповідь про заповіді любові була в центрі уваги повчання, яке Святіший Отець виголосив перед традиційною полуденною молитвою «Ангел Господній» у першу неділю листопада.
«Любити Бога означає щодня вкладати свої сили в те, щоб бути Його співробітниками у беззастережному служінні нашому ближньому». Перед недільною молитвою «Ангел Господній» 4 листопада 2018 р. Франциск коментував уривок із 12 розділу Євангелія від Марка, в центрі якого перебуває заповідь любові. Папа наголосив, що любов до Бога і любов до ближнього невіддільні, пише Vatican News.
Заповіді любові зі скарбу віри Вибраного народу
Святий Марко розповідає про те, як один книжник запитував Ісуса про найбільшу заповідь. Христос відповів йому, цитуючи визнання віри, яким — нагадав Святіший Отець — «кожен ізраїльтянин розпочинає та завершує свій день». Воно походить із Книги Второзаконня й розпочинається словами: «Слухай, Ізраїлю! Господь наш Бог — єдиний Господь».
«Таким чином, Ізраїль зберігає свою віру в фундаментальній дійсності всього свого Кредо: існує єдиний Господь і цей Господь є “нашим” у тому значенні, що пов’язаний з нами нерозривним союзом, полюбив нас, любить і завжди любитиме», — сказав Глава Католицької Церкви. Саме з цього джерела походить ота подвійна заповідь: «Любитимеш Господа, Бога свого, всім серцем своїм, і всією своєю душею, і всім своїм розумом, і всією своєю силою […] Любитимеш свого ближнього, як самого себе!»
Невіддільність любові до Бога та до ближнього
«Обравши ці два слова, з якими Бог звертається до свого народу, та поставивши їх разом, Ісус навчив нас один раз і назавжди, що любов до Бога і любов до ближнього є невіддільними; більше того, вони підтримують одна одну», — зазначив Папа. Хоч ці заповіді представлені послідовно, насправді ж вони є двома сторонами однієї медалі, стаючи «істинною силою віруючого».
За словами Святішого Отця, любити Бога означає «жити Ним і для Нього, тим, Ким Він є та для того, що Він чинить». А наш Бог — це «беззастережне дарування, безмежне прощення та взаємини, які сприяють зростанню».
«Любити Бога, — наголосив він, — означає щоденно вкладати свої сили в те, щоби бути Його співробітниками в безумовному служінні нашому ближньому, в шуканні безмежного прощення та в розвиванні взаємин сопричастя й братерства».
Ближнього собі не обираємо
Далі Папа звернув увагу на те, що в цьому уривкові не уточнюється, хто є ближнім. Бо ним є людина, яку зустрічаємо на своїй дорозі, в нашій щоденності. «Не йдеться про те, щоб заздалегідь обирати собі ближнього, бо це не по-християнськи. Вважати ближнім того, кого собі заздалегідь обираю, це поганство. Йдеться про те, щоб мати розплющені очі, щоби побачити його, та відкрите серце, щоби бажати йому добра», — сказав Франциск. Він наголосив на необхідності «вправлятися в тому, щоб дивитися поглядом Ісуса», пам’ятаючи, що голодний потребує не лише «тарілки супу», але й «усмішки, слухання і також молитви, навіть проказаної разом».
Не лише ініціативи, але й стосунки
Як зауважив Святіший Отець, ця євангельська розповідь заохочує нас «не тільки зосереджуватися на нагальних потребах» наших ближніх, але бути уважними і до потреби «братерської близькості, сенсу життя та лагідності». «Це ставить виклик перед нашими християнськими спільнотами: йдеться про те, щоби уникнути небезпеки бути спільнотою, в якій живуть численними ініціативними, але незначними стосунками. Я би назвав цю загрозу перетворитися в “пункти надання послуг”, де замало товариства в повному та християнському значенні цього слова», — сказав Папа, підсумовуючи:
«Бог, який є любов, створив нас для любові і щоб ми могли любити, перебуваючи в єдності з Ним. Ілюзією є претензії на те, щоб могти любити ближнього без того, щоб любити Бога, і так само ілюзією є претендувати на те, щоб любити Бога без любові до ближнього. Два виміри любові, до Бога і до ближнього, у своїй єдності становлять характерну ознаку Христового учня. Нехай же Пречиста Діва Марія допоможе нам прийняти та щоденно свідчити в своєму житті це сяюче повчання».
Приклад милосердя нової блаженної
Після молитви Папа Франциск склав співчуття з приводу терористичного нападу на християн у Єгипті, а тоді зазначив, що напередодні в кафедральному соборі Римської дієцезії — папській базиліці святого Йоана на Латерані, була проголошена блаженною мати Клелія Мерлоні, засновниця Сестер Апостолок Пресвятого Ісусового Серця.
«Це була жінка, яка повністю віддалася Божій волі, була ревною в милосердній любові, терпеливою в доланні негараздів та героїчною в прощенні. Дякуймо Богові за сяюче євангельське свідчення нової блаженної та наслідуймо її приклад доброти й милосердя», — сказав він, закликавши паломників привітати нову блаженну оплесками.