Роздуми над Першим читанням на середу ХХХІ Звичайного тижня, рік ІІ
Мої любі, так як ви завжди були слухняні, не тільки коли я був присутній, але значно більше тепер, коли я відсутній, зі страхом і трепетом звершуйте своє спасіння. Адже то Бог за своєю доброю волею викликає у вас і бажання, і дію.
Усе робіть без нарікань і сумніву, щоб ви, непорочні та чисті, були бездоганними Божими дітьми серед лукавого й розбещеного роду, серед якого ви сяєте, мов світила у світі, дотримуючи слово життя мені для похвали в день Христа, що я недаремно біг, недаремно трудився.
Та хоч і приношу себе на служіння і в жертву вашої віри, я радію і веселюся разом з усіма вами. Так само й ви радійте та веселіться разом зі мною.
Флп 2,12-18
Необхідно часто собі повторювати: «Щоб ви були бездоганними Божими дітьми серед лукавого й розбещеного роду, серед якого ви сяєте, мов світила у світі, дотримуючи слово життя». «Рід лукавий» — буквально «сколіозний, кривий». Цей світ скривило, та християни не повинні кривитися разом із ним. А мають сяяти.
Тут апостол Павло не говорить про проповідування Христа словами, а про життя, що сяє вчинками. Дотримуватися слова життя — це жити згідно з наукою Ісуса, і тоді християнин сяє. Переконувати мають не слова. Притягують не слогани. Не треба наповнювати світ новими словами — їх і так вистачає. Освітити світ Христом мають учинки.
фінансово.
Щиро дякуємо!
