Кожна людина прагне зустрічі з Христом — ми всі є Божими дітьми, Він любить нас, як найкращий Батько.
«Захожани»? Добре, що хоч іноді заходять до храму: Христос промовляє і до них. «Свічники» і «письменники»? Молодці, що прийшли до церкви, поставили свічку й написали прохання про молитву на Божественну Літургію — віддали свої проблеми Богові, а не пішли до ворожки, екстрасенса. «Привожани»? Усіх хтось приводить до храму: батьки, друзі. «Хрестопохоронники», «пасхальники», «принесенці»? Їх Бог теж любить — промовляє до них, навіть якщо у храмі вони бувають зрідка. Бог може змилосердитися і дати шанс на покаяння в останню мить життя. «Запорожці»? Можливо, хтось стоїть на подвір’ї храму з поважних причин — чи людей багато, чи в храмі задуха, чи мама з дитиною, чи дівчина не хоче хоругву тримати.
Не ставмо ярликів: Бог нас любить, ми шукаємо Христа. Навіть розбійник в останню хвилину свого життя попросив у Бога вибачення.
Ірина Кисилевич, ДивенСвіт