За нападами на табори біженців та на храми стоять великі держави, які бажають могти й надалі безкарно грабувати Центральноафриканську Республіку.
Мир для них невигідний, тому вони свідомо прагнуть дестабілізації країни. На це вказує Генеральний вікарій столичної архідієцезії. Отець Метью Бондобо нагадує, що в останньому випадку насильства загинули понад 40 чоловік, зокрема двоє священиків, і ще один священик зник безвісти.
Звістка про жорстоку атаку, яка сталася 15 листопада 2018 року на табір біженців в Аліндао, потрясла мешканців ЦАР, тим більше що нападники насамперед убивали жінок і дітей, які були на місці. «Це була вражаюча різанина. Заколотники обстріляли табір і обкидали його гранатами, палили не тільки тимчасові притулки біженців, але й тіла жертв. Спалили і місцеву катедру, де убили двох священиків», — каже єпископ Хуан Хоче Аґірре Муньос, який там працює.
Єпископ каже, що трагедію допустила пасивність солдатів з оонівських миротворчих сил, які, коли вже справа дійшла до атаки, зачинилися в казармах. «Мавританський контингент, який перебуває на місці, може відповідати на вогонь лише тоді, коли атакують безпосередньо його», — нагадує ієрарх, вказуючи, що залежно від країни походження солдати мають різні принципи дій, записані в їхніх контрактах. Так, контингент із Мавританії, Пакистану та Єгипту може реагувати тільки коли на них самих нападають. Солдати з Руанди можуть відповідати вогнем, коли виникає загроза цивільному населенню.
Єпископ Аґірре Муньос підкреслює: щоразу чіткіше видно, що ці наперед заплановані атаки мають призвести до дестабілізації країни. «Групи заколотників складаються з закордонних найманців, яких оплачують деякі країни Перської затоки. Зброю їм продають торговці з Саудівської Аравії та США. Йдеться про те, щоб могти безкарно грабувати багатства Центральноафриканської Республіки», — підкреслює місійний єпископ.
Становище в країні насправді жахливе. Видно, що є сили, для яких важливо, щоб тут не було миру, — каже о.Бондобо.
«Є сили, які намагаються зашкодити будуванню миру. Завжди, коли справа доходить до якогось серйозного порозуміння, — вони прагнуть його розвалити й затримати мирний процес, — свідчить священик. — На сьогодні ситуація така, що певний бізнес підтримується завдяки заколотникам. Однак те, свідками чого ми були в Аліндао, — це варварство. Світ не може погодитися на такі трагедії! Великі держави, зацікавлені нашими багатствами, мусять зрештою зрозуміти, що ми — суверенний народ. Ми незалежна країна і хочемо користуватися її багатствами: це наші багатства. Це наша земля!»
Отець підкреслює, що в ЦАР немає релігійної війни, однак певні середовища намагаються використати релігії, щоб сіяти насильство й ненависть.
Фото: UNISEF| Pierre Holtz
фінансово.
Щиро дякуємо!
