Конференція єпископату на своєму 51-му засіданні, яке тривало у Львові-Брюховичах від 30 листопада до 1 грудня 2018 року, призначила головою Комісії у справах засобів масової комунікації єпископа Віталія Кривицького.
Він змінив на цій посаді єпископа Віталія Скомаровського, ординарія Луцького. Водночас владика Віталій Кривицький, єпископ Києво-Житомирський, залишається головою Комісії у справах відносин Церкви і держави та Комісії з екуменізму.
— Владико, вітаємо Вас із цим новим призначенням! Скажіть, будь ласка, що воно для Вас означає, і як Ви бачите свою діяльність у цій царині?
— Конференція вирішила передати Комісію з питань засобів масової комунікації під мою опіку. Або ж, інакше кажучи, для співпраці зі мною — оскільки я в Києві, тут простіше модерувати цю справу. Отож для зручності виконання цих обов’язків було зроблено такий вибір.
Якщо говорити про мої сьогоднішні спостереження щодо співпраці зі ЗМІ, то я вважаю, що нам обов’язково потрібно консолідувати всі наші зусилля, зібрати всі сили, які маємо, зокрема медіальні, — щоби мати спільний напрям, спільне бачення справ; а для цього напевно потрібно дуже багато діалогу. Однак у спільноті, в Церкві, діалог — це абсолютно нормальна річ, ба навіть обов’язкова справа. І тому моїх майбутніх співпрацівників, людей, які будуть у цій сфері допомагати, кореспондентів, інших медійників я запрошую до цього діалогу та участі у спільній справі для нашої Церкви.
— Як Ви бачите роботу цієї Комісії?
— Я бачу медіальну комісію на взірець тієї, що була створена в нашій Києво-Житомирській дієцезії. Ми намагаємося об’єднати зусилля, а тепер мова піде про ширший простір — залучити ще інших. І вже разом з медійниками, які працюють, і які працювали ще до мого призначення, які знають свою справу, — спільно виробити способи, щоби ця праця була ефективна, на славу Божу і на благо Церкви та людей.
— Чи Ви вже знаєте таких людей по дієцезіях, з ким Ви плануєте співпрацювати?
— Деяких знаю — а деяких, вважаю, ще маю почути. Знаю декого у Львові, знаю в Кам’янець-Подільській дієцезії; звичайно, в нашій; інших треба буде «підтягнути», бо в деяких дієцезіях немає stricto такої людини, яка була би конкретно визначена для такої справи. Може, ми випрацюємо таку схему, яка не потребуватиме конкретної людини на місці. А може, ні. Треба виробити форму дії. Я відкритий до пропозицій і прошу всіх медійників нашої Церкви долучитися до цієї справи, щоби спільно збагнути, як це зробити, почути голос Господа — який напевно благословляє на нашу місію, а ми тільки шукаємо способу, «як».
— Чи буде в планах відновлення друкованого видання? Не всі мають доступ до технологій, і преса буває важлива, щоб інформація йшла не тільки по столиці та в міста, але й у віддалені сільські парафії…
— Після попередніх розмов на цю тему — ми багато обговорювали, чи не має з’явитися якесь друковане медійне джерело нашої Церкви, — я зустрів різні думки. Одна кажуть: так, потрібно повернутися до класичної форми поширення інформації; інші кажуть, що ця форма поступово відходить. Це витрати, на які ми будемо змушені постійно шукати спонсора, а сьогодні це складно, бо люди дедалі більше переходять на цифрову форму надання інформації. Моїй мамі подарували планшет, і вона зараз може набагато легше читати «пресу» — і CREDO, і слідкувати за Радіо Марія, бо можливості електроніки ширші, і вона може набагато більше мати інформації. Коли виходив «Католицький Вісник», мама завжди його прочитувала «від дошки до дошки». А сьогодні вона має набагато більші можливості. Чи цей напрямок безперспективний? — я не знаю, це треба вирішувати комісією. Я не маю права сьогодні сказати «ні», бо якщо Господь сьогодні відкриє нам таку можливість, то скаже, що це «та» дорога, — а може, дасть дещо іншу, ніж ми бачимо сьогодні.
Для багатьох людей аргументом у цій справі є те, що «L’Osservatore Romano» продовжує виходити друком, за всього розвитку технологій. Але пам’ятаймо, що після глиняних табличок і папірусів так само не хотіли переходити на папір, а книжки вважалися «річчю від диявола»! Тоді люди зробили певний крок у розвитку цивілізації. Чи сьогоднішній крок є наступним? Можливо. Але я хотів би порушити це питання в обговоренні з людьми, які знаються на цій справі.
— А Ви вже вибрали покровителя для своєї медіальної діяльності?
— Для медіальної то ще не знайшов. Мені близький святий Амвросій Медіоланський, він якось ближчий до серця. Щодо медіальної праці, то, думаю, для нас усіх буде добрим покровителем наш святий [єпископ Віталій належить до салезіанців — чернечого згромадження, покровителем якого є святий Франциск Сальський. — Авт.], — тобто мені особисто тут не треба додатково шукати. А чи це буде свята Клара [покровителька телебачення. — Авт.], чи якісь інші святі — ми всі будемо просити, щоб вони, об’єднавшись, допомогли цю Комісію правильно вести.
— Там буде своя «Комісія у справах ЗМІ»!
— Саме так!
фінансово.
Щиро дякуємо!
