Лев із покоління Юди

Роздуми над Першим читанням на 17 грудня

Тими днями Яків скликав своїх синів і сказав їм:
«Зійдіться й слухайте, сини Якова,
слухайте Ізраїля, вашого батька.
Юдо, тебе брати твої будуть славити,
твоя рука буде на карку твоїх ворогів.
Сини твого батька схиляться тобі до ніг.
Юда – молодий лев.
Ти, мій сину, здобиччю зріс угору.
Причаївся, немов лев,
принишкнув, наче левиця:
хто його сполошить?
Берло від Юди не відніметься,
ні жезл із-поміж стіп у нього,
поки не прийде Той, якому він належить,
і якому будуть коритися народи».
Бут 49,2.8-10

Розпочинаються останні дні перед завершенням Адвенту. Очікування зустрічається з виконанням. Розпочинаємо з найпершої книги Біблії — книги Буття. Яків/Ізраїль перед смертю благословляє своїх дітей, а в них — усе своє потомство. І вимовляє таємничу фразу про Того, кому належить влада (інший можливий переклад — «Примиритель») і «якому будуть коритися народи». Стосовно до Юди Яків вживає символ лева, образ сили. При коментуванні книги Одкровення Йоана Богослова ми зустрічали цей образ: пророцтво виконалося. Божий задум здійснюється дуже своєрідно, неочікувано. Зрозуміти Бога в людських категоріях неможливо. А потрібно залишити, щоб Божі дії та Його логіка формували нашу віру, а відповідно, і наше життя.

Ісусе Христе, переможний леве з покоління Юди, нехай Твоя влада огорне всю землю!

Патрик Оліх OFM