Гріх, який живе в нас, призводить до того, що нам дуже важко змінити звички. Тому ми живемо так, як не хочемо. Може, настав час щось із цим зробити?
Лінивий понеділковий ранок, за вікном похмуро й сіро. Пробую зосередитися і налаштувати розум на працю і творчу діяльність. Виходить кепсько, в голові швидко з’являється думка: щось, однак, із цією нелюбов’ю до понеділків не так. Раптом мене осінило — я вже знаю, що мене врятує! Знаю, що додасть мені енергії для роботи! Кава!
Цей напій богів виринає із сірості, ніби рятувальний круг, прояснюючи день надією на те, що завдяки кільком його ковткам мій розум переміниться, моя мотивація блискавично зросте, а мої руки охоче візьмуться за роботу. Так, це саме те! Захоплена цим образом, швидко починаю готувати каву, яка вже за мить розтечеться молочною пінкою на моїх губах.
Думки, що голосно кричать
Все ідеально… Все на місцях…Ковток кави змінює мою реальність… Тільки ця одна наполеглива і нав’язлива думка, яку я безуспішно спихаю в безодні свого розуму: «Але ж учора я пообіцяла собі не пити кави, бо вона шкодить моєму здоров’ю». Думка, яка голосно кричить, провокуючи докори сумління. Думка, за якою ідуть сотні інших думок: «Ти ніколи не виконуєш своїх обіцянок», «Ти взагалі недисциплінована», «Ну ти й слабачка». Негативні речення швидко просочуються в каву, яка раптом зовсім перестає мені смакувати…
Закладаюся, що ви маєте якусь свою версію описаного сценарію і не раз ставали жертвою того, якими сильними можуть бути нездорові звички і яка слабка проти них так звана «сильна воля». Я особисто знаю небагато людей, які, постановивши відмовитися від чогось, що їм шкодить, можуть постійно цього дотримуватися. Однак зазвичай буває так, що навіть коли почнемо, то в якийсь момент починаємо собі попускати. Ще святий Павло казав:
«Знаю бо, що не живе в мені, цебто в тілі моїм, добре; бо бажання лежить у мені, але щоб виконати добре, того не знаходжу. Бо не роблю я доброго, що хочу, але зле, чого не хочу, це чиню» (Рим 7,18-19).
Гріх, який живе в нас, — а значить, у цьому контексті наш брак дисципліни, схильність до хаотичного життя, постійна потреба отримувати задоволення ‑ призводять до того, що нам дуже важко змінювати звички. В кінцевому підсумку – ми живемо так, як не хочемо.
Звиклий розум не радіє змінам
Абстрагуючись від духовного контексту; те, що сталося у мене з кавою, — ніщо інше як величезна проблема зі зміною звички. Кожен із нас має звички — вони можуть бути добрими або поганими. Звичка — це певна пізнавальна здатність розуму: він звикає до певних дій, автоматизує їх і робить так, що нам вже не треба про них думати, щоб виконати. Неважливо, добрі чи погані, — звички стають слабкою ланкою нашого життя. Їхня характерна риса — те, що їх важко змінити; вони закріплені у нашому розумі, як мури, які важко зруйнувати. Так, можемо мати звичку пити зранку трав’яний чай, чистити зуби відразу після обіду, подавати руку при вітанні або ходити на Месу до парафіяльного храму.
Коли ми їдемо у відпустку і в готелі нам подають чорний чай, то можемо мати насправді поганий настрій решту днів, а коли знайомий запропонує піти до іншого храму, погодимося, але всю Месу почуватимемося не в своїй тарілці. Це прості приклади — гірше, коли маємо звичку палити, заїдати стрес солодким або ніколи не складати речі в шафу, створюючи тим самим чималу гору одягу, який захаращує квартиру.
Погані звички приводять нас у кращому випадку до хаосу в житті й невиконання своїх планів, а в найгіршому — до залежностей, хвороб, різноманітних психологічних труднощів або знищених стосунків. Візьмемо, наприклад, ситуацію, коли хтось має звичку після роботи кілька годин дивитися телевізор: чи не страждає при цьому його сім’я? Або хтось звично заїдає свої емоції шоколадом: чи зрештою не почне він пожинати наслідки у вигляді ожиріння і проблем зі здоров’ям?
Чому змінити звичку так важко
Відмовитися від поганих звичок — завдання дуже важке з кількох причин. Насамперед — те, що це певні пізнавальні сили нашого розуму, приборкання яких вимагає солідної дози мотивації та дисципліни. Наш мозок не любить змін, тому, якщо після 10 років нездорового харчування з кільканадцятьма кілограмами надмірної ваги раптом вирішити схуднути і змінити спосіб харчування ,то можна болісно переконатися, як це складно. Впровадження змін вимагатиме від вас багато сил і конкретного плану дій, щоби змінити цю тривалу звичку розуму.
Друга причина, через яку важко змінити звички, — це те, що розум і тіло прагнуть задоволень. Ви можете це знати, наприклад, із ситуації, коли знайомитеся з приємною людиною і тіло відразу дає сигнал про потребу фізичного задоволення. Або коли на столі стоїть шоколадний торт, а ви, хоча й раніше не мали бажання його скуштувати, відразу кидаєтесь до нього. Виявляється, ваша потреба в задоволенні — це звичайний імпульс, який можна приборкати лише дисциплінованим розумом, — що до найлегших завдань, звісно, не належить.
Остання причина наших труднощів зі зміною звичок, мабуть, найважливіша, принаймні, на мій погляд. Це те, що лежить в основі звички, тобто привід: чому я роблю саме це? Що є причиною саме такої моєї поганої звички? Що в моїй підсвідомості провокує мене до такої, а не до іншої поведінки? Бо за кожною моєю звичкою стоїть якась незадоволена потреба. Ми пробуємо заповнити наші порожнечі у різний спосіб, також — неконструктивний. Один із них — це розвиток шкідливих звичок для стримування негативних емоцій. Якась жінка може почуватися негарною, отже, щоб справитися з цим почуттям, вона щоденно зранку робитиме собі годину макіяж, щоб виглядати якнайкраще. Інший може почуватися самотнім — і потрапить в залежність від порнографії, щоб забезпечити себе ілюзорними замінниками стосунків. Прикладів може бути безліч — їх так багато, як людей на земній кулі.
Змініть те, що заважає
Святий Павло казав: «Усе мені можна, але не все корисно» (1Кор 6,12). Підемо за його словами і віднайдемо в житті те, що не тільки не приносить користі, а й викликає погані наслідки. Для цього дайте відповідь на кілька запитань:
‑ Що є у вашому житті тривалою шкідливою звичкою? Яка поведінка не приносить вам користі? Зробіть список.
‑ Ретельно придивіться і виберіть 2-3 найсильніші звички. Такі, що впливають на вас деструктивно.
‑ Подумайте, які ваші потреби лежать в основі цих звичок? Яку «пустку» ви заспокоюєте таким чином?
‑ Коли ви вже усвідомите наявність цієї пустки в собі, візьміть її з собою на молитву і віддайте Богові. Можете помолитися так: «Отець, я відчуваю пустку (назвіть її). Тільки Ти один можеш її заповнити. Прошу Тебе, зроби це, щоб я не мусив заповнювати її тим, що погано на мене впливає. Допоможи мені відмовитися від моєї шкідливої звички, щоб я міг прославляти Тебе всім, що роблю і таким, який я є».
А потім подякуйте Богові.
фінансово.
Щиро дякуємо!
