Роздуми над Першим читанням на 5 січня
Улюблені!
Це та звістка, яку ви чули від початку:
щоб ми любили одне одного.
Не так, як Каїн, котрий був від лукавого
й убив свого брата.
З якої причини він убив його?
Тому що його діла були злі,
а діла брата – праведні.
Не дивуйтеся, брати,
коли світ вас ненавидить.
Ми знаємо, що ми перейшли від смерті до життя,
бо любимо братів.
А хто не любить, той перебуває в смерті.
Кожний, хто ненавидить свого брата,
той убивця.
А ви знаєте, що жодний убивця
не має в собі вічного життя,
яке б у ньому перебувало.
Ми пізнали любов з того,
що Він поклав свою душу за нас;
і ми маємо класти душі за братів.
А хто має багатство світу
й бачить, що його брат у нестатках,
та зачиняє своє серце від нього,
то як же може Божа любов перебувати в такому?
Дітоньки,
любімо не словом та язиком,
але ділом та правдою!
З цього довідаємося, що ми від правди,
і заспокоїмо перед Ним наше серце,
бо коли звинувачує наше серце,
то Бог більший від нашого серця
і знає все.
Улюблені, коли наше серце не звинувачує нас,
то маємо сміливість перед Богом.
1 Йн 3,11-21
Апостол Йоан знову повертається до теми любові ближнього, дійсної, активної, конкретної, а не «словом та язиком». Бо «хто не любить, той перебуває в смерті». Любов = життя. Любов до іншого оживляє мене, не лише іншого. Не-любов обертається проти самої людини, вбиває передусім самого носія цієї отрути. Протиотрута? Божа любов, що перебуває у нас і яка проявилася вже, коли «Він поклав свою душу за нас».
Дивитися на вертеп, щоб наповнюватися любов’ю, щоб наповнюватися життям.
Дякую Тобі, Ісусе, за Твою любов, що мене оживляє!
фінансово.
Щиро дякуємо!
