Ватикан

Жінки в Церкві: реформи, а не революція

15 Січня 2019, 15:01 746

Для того, щоб дати жінкам місце, на яке вони заслуговують у Церкві, не потрібна революція; не обов’язково допускати їх до священства ані до дияконату, який так активно пропонується і водночас лякає.

Достатньо трохи сміливості й прозорливості, щоб позитивно дивитися в майбутнє, приймаючи зміни, які часто вже вписані в порядок речей. У цій статті ми пробуємо запропонувати зміни, які можна впроваджувати відразу, не порушуючи догматів ані кодексів канонічного права; беручи також до уваги пропозиції кардинала Маркса, представлені на Синоді про молодь.

Кодекс канонічного права від 1983 року відкриває для мирян, а потім — зокрема, для жінок багато можливостей інституційної участі, хоча, вочевидь, на практиці приходиться долати спротив тих, хто, не маючи правових і законних підстав, пробує не допускати їх до важливих функцій. У цьому випадку, як і в інших, перешкоду становить лише небажання багатьох усвідомити рівність, визнану і прийняту теоретично, але практично ніколи не впроваджувану в життя.

Безумовно, чималу перешкоду в практикуванні цієї рівності становить відмінність в освіті черниць порівняно з ченцями і священиками. Хто б зараз сказав, що на початку ХХ століття черниці належали до перших жінок, які закінчили державні університети, щоб навчати в своїх школах; перші створили школи для медсестер і вчительок? Сьогодні з перших місць черниці перемістилися у самий кінець.

Жінок — а зокрема, черниць — уже зараз можна запрошувати до участі в багатьох інституціях, зокрема, в Раді кардиналів, утвореній Папою Франциском через місяць після виборів, або як доповідачів на конгрегаціях перед конклавами.

Організації черниць, які вже існують і вибирають своїх представниць, можуть стати співрозмовниками церковних інституцій, з ними можна консультуватися при прийнятті рішень і дослухатися до їхнього досвіду. Було би краще, щоб активні в Церкві жінки походили з вільних товариств на противагу до нинішньої практики вибору ієрархами окремих осіб. Це допомогло б уникнути патерналістського підходу до черниць і відбору на користь найбільш слухняних, а не компетентних.

Переклад CREDO за: L’Osservatore Romano

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: