Вони познайомилися на Всесвітньому дні молоді в Кракові, потім уже були парою. Тому й не уявляли, щоб їхній шлюб міг відбутися деінде, ніж під час наступного ВДМ. Отож урочистий шлюб був укладений у середу 16 січня в Панамі.
Мартина і Якуб походять із Тшебіні. Вони визнають, що їх надихнула історія іншої пари закоханих, які також познайомилися на ВДМ, а потім одружилися в ході наступної всесвітньої зустрічі молоді, й було це в Ріо де Жанейро.
«Коли ми вже були парою, ця історія не виходила з наших думок, і зрештою я вирішив поділитися нею з Мартиною, — каже Куба. — Пам’ятаю, що це було під час Дієзеціального дня молоді, у Вербну неділю. Мартині ця ідея дуже сподобалась і ми помалу розпочали приготування. Краківський ВДМ поєднав нас, а панамський скріпив уже назавжди».
Виїзд до Панами, поєднаний зі шлюбом, був пов’язаний з численними приготуваннями, зокрема з різними формальностями. Молода пара зізнається, що їм допомогли священики-приятелі, а всі необхідні документи вдалося оформити просто перед виїздом. Подбали вони також і про весільне вбрання. «Сукня і костюм без особливих проблем умістилися в наших валізах, ось тільки сукню довелось запакувати в герметичний пакет», — каже Куба.
Через велику відстань між Польщею і Панамою та кошти, пов’язані з мандрівкою, свідками укладення шлюбу не могли бути батьки молодят. «Вони більше переймалися про цей шлюб, ніж ми», — сміється Якуб, а Мартина зазначає, що її мама до кінця непокоїлась про те, як же там донька в Панамі випрасує сукню і зробить зачіску.
Розповідь про їхній зв’язок починається 2016 року, під час ВДМ у Польщі.
— Ми й не припускали, що цей час так сильно змінить наше життя, — зізнається Мартина Ґергонт, яка 2016 року була парафіяльною волонтеркою. — До нашого деканату приїхала група паломників із Парижа. В парафії Куби було заплановане привітання для них. Спершу ми мали допомагати у зовсім інших місцях, однак обоє зрештою потрапили на один пункт роздавання їжі для прочан. І саме там познайомилися.
Куба додає, що спільне перебування на Campus Misericordiae сильно їх зблизило.
— Після того неймовірного тижня ми почали щоразу частіше зустрічатися, і незабаром ми вже були парою. Ніхто з нас раніше не був у зв’язку й ніби ніщо не вказувало на те, що це зміниться. Аж до ВДМ!
фінансово.
Щиро дякуємо!
