Норвезький ієрарх, який виголошував проповіді у Ватикані, розповідає, як послався на досвід перебування в Україні, проповідуючи для Папи та Курії.
27 березня 2026 року в римському видавництві «San Paolo» вийшла друком книжка норвезького єпископа Еріка Вардена «Illuminati da una gloria nascosta» («Просвітлені прихованою славою»). Видання містить 11 проповідей, виголошених для Папи Лева XIV і працівників Римської курії під час духовних вправ у Ватикані 22–27 лютого цього року. В одній із проповідей єпископ Варден ділиться досвідом візиту в Україну в умовах повномасштабної війни, роздумуючи над темами сили, свободи та людської гідності, — повідомляє Департамент інформації УГКЦ.
На початку четвертої конференції, присвяченої темі християнського розуміння свободи, єпископ згадував нічну подорож потягом до Києва у травні 2023 року, коли місто зазнавало ракетних обстрілів.
Цей досвід стає для єпископа Вардена відправним пунктом для глибших роздумів про природу війни. Посилаючись на французьку мислительку Симону Вейль, проповідник описує війну як вияв безособової сили, здатної перетворювати людину на «річ». За його словами, пережите в Україні наочно показує, як насильство знеособлює, зводячи життя і смерть до абстрактних чисел: «Сила перетворює людей на речі, землі — на території. Насильство розчавлює того, хто до нього доторкається: воно стає чужим і тому, хто його застосовує, і тому, хто його зазнає», — зауважує проповідник.
Особливу увагу у проповіді Ерік Варден приділяє контрасту між реальністю війни в Україні та офіційною риторикою росії. Він описує, як того самого дня, коли він прибув до Києва, у москві відбувався військовий парад: «Якщо коли-небудь й існувала демонстрація інструменталізованої сили, то це була саме вона».
Єпископ звертає увагу, що ця демонстрація сили супроводжувалася мовою «свободи» і «визволення»: «Мене вразило те, що російський президент описував демонстрацію сили як мобілізацію заради свободи».
Коментуючи це, проповідник із прикрістю зауважує небезпечну тенденцію сучасності — використання поняття «свободи» як риторичного інструмента для виправдання агресії: «Війни можуть вестися так, коли вторгнення в суверенну й мирну сусідню державу, наприклад, подається як кампанія за „свободу“». На його думку, це спотворює саме значення свободи і вводить в оману суспільство.
Натомість досвід України відкриває принципово інше розуміння свободи — не як риторику сили, а як реальність страждання, гідності й опору. Згадуючи відвідини Ірпеня і Бучі, а також зустрічі з людьми, які втратили близьких, єпископ Варден наголошує: війна розкриває правду про людину — її уразливість, але і здатність до мужності й солідарності.
Проповідник зауважує, що християнське розуміння свободи не пов’язане з насильством чи домінуванням. Справжня свобода народжується з прийняття Божого дару відкуплення, зі вдячності та здатності до жертовної любові. Вона не руйнує іншого, а утверджує його гідність: «Христос визволив нас, віддавши себе за нас. Ми пізнаємо Його свободу, коли уподібнюємося до Його жертви; коли перебуваємо в ній».
Підсумовуючи, єпископ зазначає: «Християнська свобода полягає не в тому, щоби підкорювати світ силою, а в тому, щоб любити світ розіп’ятою любов’ю — настільки великодушною, що ми прагнемо віддати за нього своє життя, аби світ у Христі був визволений».
Так досвід України стає у проповіді єпископа Вардена не лише свідченням про трагедію війни, але й моральним викликом для сучасної Європи. Він ставить запитання: чи не підмінюємо ми свободу силою, ідеологією або політичними інтересами?
Відповідь, яку пропонує християнська традиція, — радикальна: справжня свобода не завойовується — вона дарується і приймається, а її найвищим виявом є любов, здатна вистояти навіть перед лицем війни.
фінансово.
Щиро дякуємо!
