Роздуми над Першим читанням на середу VI тижня Звичайного періоду
Після завершення сорока днів відчинив Ной вікно, яке він зробив у ковчезі, і випустив крука, і той літав туди й назад, поки не висохли води на землі.
Тоді він випустив голуба, щоб побачити, чи опали води з поверхні землі. Та голуб не знайшов місця для спочинку своїх ніг, і повернувся в ковчег до нього, бо води вкривали ще всю поверхню землі. Ной простягнув руку й узяв його та й заніс до себе в ковчег. Ще сім днів почекав він і знову випустив голуба з ковчега. І повернувся голуб до нього надвечір із свіжозірваною оливковою гілкою у дзьобі, тож і довідався Ной, що відплили води з поверхні землі. Тоді почекав він ще сім днів і випустив голуба, та цей уже не повернувся до нього.
На шістсот першім році свого віку, першого місяця, першого дня цього місяця, коли води висохли на землі, Ной зняв покрівлю з ковчега й глянув, – аж ось поверхня землі була суха. Тоді Ной спорудив Господу жертовник, узяв з усякого роду чистих тварин і зі всякого роду чистих птахів і приніс всепалення на жертовнику.
Господь почув лагідний запах і сказав Господь у своєму серці: «Не проклинатиму вже більше землі через людину, бо помисли людського серця злі вже з молодощів, і не губитиму вже більше все живе, як то Я вчинив був. Доки існуватиме земля, – сівба й жнива, холод і спека, літо й зима, день і ніч не припиняться».
Бут 8,6-13.20-22
Господь теж вчиться! Творець, після потопу, вирішує у своєму серці вже більше не реагувати так гостро на помилки людей, на їхнє зло. Після гріха людське серце змінилося, «помисли людського серця злі вже з молодощів». Зло заволоділо частиною людини і схиляє його до зла. Потрібно буде чекати до спасіння Христа, щоб «відремонтувати» серце людини. Відтепер Господь ставитиметься з більшим зрозумінням і не каратиме все живе через поведінку людини.
Терпеливий Господи, навчи й мене засвоювати уроки життя, щоб ремонтувати власне серце!
Читайте також: Роздуми до сьогоднішнього Євангелія
фінансово.
Щиро дякуємо!
