Почерговий розгляд прохань, які містить молитва «Отче наш», став наступним етапом середових катехез Святішого Отця про Господню молитву.
Бог — святий, а Його святість має відображатися в житті та вчинках християнина. Продовжуючи цикл повчань про молитву «Отче наш», під час загальної аудієнції в середу, 27 лютого 2019 р., Папа Франциск розпочав розгляд першого прохання: «Нехай святиться ім’я Твоє». Після зимової перерви зустріч Глави Католицької Церкви з паломниками повернулася на площу святого Петра, повідомляє Vatican News.
Матриця християнської молитви
Святіший Отець нагадав, що Господня молитва складається з семи прохань, які легко поділяються на дві підгрупи. В центрі перших трьох — «Ти» Бога-Отця, а решти чотирьох — «ми» та наші людські потреби. В першій частині «Ісус вводить нас у свої прагнення, звернені до Отця», а в другій Він «входить у нас та стає виразником наших потреб».
«У цьому, — зауважив Папа, — полягає матриця кожної християнської молитви, і я б сказав, що й кожної людської молитви, яка завжди складається, з одного боку, зі споглядання Бога в Його таємниці, красі й добрі, а з іншого — зі щирого та сміливого прохання про те, що нам потрібне для того, щоб жити, і жити добре».
Вручити себе Богові
За словами Наступника святого Петра, коли ми розмовляємо з Богом, то робимо це «не для того, щоб виявити Йому, що носимо в своєму серці», бо Він знає про це «краще від нас самих». «Якщо Бог є для нас таємницею, то ми, натомість, не становимо жодної загадки в Його очах», — сказав Папа, порівнявши це з ситуацією матерів, яким вистачить погляду, щоб зрозуміти все про свою дитину: чи вона сумує, чи радіє, говорить відверто чи щось приховує.
«Першим кроком християнської молитви, отже, є вручення себе самих Богові, Його провидінню. Це означає сказати: Господи, Ти все знаєш, немає потреби в тому, щоб я розповідав Тобі про свій біль; прошу лише, щоб Ти був поруч зі мною, бо Ти — моя надія», — вів далі Святіший Отець. Він звернув увагу на те, що Ісус, передавши учням слова молитви «Отче наш», у подальшій частині Нагірної проповіді заохочує нас не турбуватися й не тривожитися про речі.
«Це здається протиріччям: спочатку вчить нас просити щоденного хліба, а тоді каже: “Не турбуйтеся, кажучи: Що будемо їсти? Що питимемо? В що зодягнемося?” Але це лише на перший погляд є протиріччям, — наголосив Папа, — бо прохання християнина є вираженням уповання на Отця; і саме ця довіра дозволяє нам просити про те, чого потребуємо, без тривоги й ажіотажу».
Боже ім’я освячується в нас
Саме тому молитва розпочинається проханням: «Нехай святиться ім’я Твоє», в якому відчувається «захоплення Ісуса красою та величчю Отця» та «прагнення того, щоб усі Його розпізнавали та любили». Водночас, в ньому присутнє благання про те, що «Його ім’я святилося в нас, в нашій сім’ї, в нашій спільноті, в усьому світі».
«Бог є Тим, який освячує, який перемінює нас своєю любов’ю; але водночас ми є тими, хто своїм свідченням виявляє Божу святість у світі, уприсутнюючи Його ім’я. Бог — святий, але якщо ми і наше життя не є святими, діється велика непослідовність! Божа святість має відображуватися в наших діях і нашому житті!» — наголосив Святіший Отець.
Молитва проганяє страх
Наступник святого Петра зауважив, що Божа святість — це сила, яка поширюються, а ми молимося за те, щоб вона якнайшвидше розбила бар’єри цього світу. Коли Ісус почав проповідувати, першим «постраждалим» стало зло, яке гнітить людину. Біси дорікали Йому: «Чого хочеш від нас, Ісусе Назарянине? Прийшов, щоби знищити нас? Я знаю, що Ти — святий Божий». Ісусова святість «не переймається собою, але спрямована назовні». Дні зла пораховані, бо «прийшов сильний муж, що заволодіє його домом».
«Молитва проганяє кожен страх. Отець любить нас, а Син підносить руки разом із нашими; Святий Дух же приховано діє на відкуплення світу. А ми? Не хитаймося в непевності!» — закликав Папа. Він наголосив: запорукою нашої впевненості є те, що Бог нас любить, Ісус віддав за нас своє життя а Святий перебуває в нас.
фінансово.
Щиро дякуємо!
