Відчуття духовної сухості може бути важким хрестом.
Духовна посуха: проблема чи дар?
У духовному житті ми часто починаємо від великої любові й ревності до Бога. Це може супроводжуватися позитивними відчуттями, через які ми почуваємося щасливими.
Однак за кілька місяців або років цей мир духа може вичерпатися, і ми можемо почуватися покинутими та виснаженими. Наша молитва вже не викликає таких емоцій і можуть навіть виникати сумніви в нашій релігії.
Як пише в своїй книжці «Духовна боротьба» отець Лаврентій Скуполі, в такі моменти душа має розпізнати, звідки походить відчуття духовної сухості.
Він пише про це так: «Коли відчуваєте сухість і знеохочення щодо духовних справ, переконайтеся, чи це не наслідок якоїсь вашої провини».
Іноді може здаватися, що щось не дозволяє Божому світлу проникати в нашу душу. Можливо, це якійсь гріх, до якого ми маємо прив’язаність, а можливо — якісь внутрішні сумніви, з якими мусимо змиритися.
З іншого боку, духовна сухість може бути даром, який Бог дає для добра нашої душі. В такій ситуації отець Скуполі заохочує душу:
«Якщо все ж таки після ретельного дослідження ви не знайшли в собі такої провини — не намагайтеся повернути гаряче завзяття, а радше старайтеся збудувати досконалу відданість, яка полягає в досконалому виконанні Божої волі. Хоч якими безплідними можуть здаватися ваші звичайні духовні вправи, будьте в них рішучими і витривалими, радісно п’ючи з гіркого келиха, який подає вам Небесний Батько».
Хрест, який треба прийняти
«Більше того, — пише Скуполі, — не жертвуйте свого Причастя, молитов чи інших побожних вправ у намірі визволення від свого хреста, а просіть про силу постійно прославляти цей хрест задля слави й честі Розіп’ятого Христа».
Це шлях до досконалості, оскільки справжня відданість полягає у ревній і непохитній волі наслідувати Христа і нести хрест тоді й так, як Він сам вирішить, а також у любові до Бога, бо Він достойний нашої любові. Ця відданість передбачає навіть зректися почуття солодкості Бога задля самого Бога».
Багато святих, зокрема свята Тереза з Калькутти, протягом багатьох років не відчували жодної втіхи від Бога. Однак зносили цей важкий тягар духовної сухості завдяки глибокій любові до Бога.
Наступного разу, коли відчуєте духовну сухість, подумайте, які її можливі причини, і насамперед прийміть її як хрест, який веде вас до раю.