Папа Франциск не прийняв відставку кардинала Філіппа Барбарена, про що той подав прохання 18 березня 2019 року.
Про це повідомив виконувач обов’язків директора прес-бюро Апостольського Престолу Алессандро Джізотті.
Архієпископ Ліона і Галлії був 7 березня ц.р. засуджений до піврічного умовного ув’язнення за те, що приховував факти сексуального використання неповнолітніх, які скоїв один зі священиків архідієцезії Ліона. Адвокат кардинала Барбарена подав на апеляцію.
Джізотті зазначив: «Усвідомлюючи труднощі, які нині переживає [ліонська] архідієцезія, Святіший Отець не прийняв його відставки, але залишив кардиналові Барбарену свободу у прийнятті рішення, найкращого для дієцезії». Примас Галлії «вирішив на деякий час усунутися та попросити о.Іва Баумґартена, генерального вікарія, прийняти керування дієцезією».
Водночас Джізотті підтвердив близькість Апостольського Престолу «до жертв зловживань, до вірних Ліонської архідієцезії та цілої Церкви у Франції, які переживають особливо болісні хвилини».
Обвинувачами кардинала були 10 жертв о.Бернара Прейната, який допустився злочинних дій у 1986-1991 роках. Усвідомлюючи серйозність звинувачень на адресу цієї духовної особи, кардинал Барбарен, однак, від початку процесу нагадував, що в той період, коли ті випадки сталися, він не був архієпископом Ліона (став ним тільки 2002 року) і жодного випадку педофілії не приховував.
Тільки у 2007-2008 роках кардинала поінформували про минуле згаданого священика, яким від 1991 року займалися його попередники. Переконаний, що священнослужитель «порвав зі своїм минулим», кардинал Барбарен підтвердив функції, які о.Прейнат виконував за призначенням попередніх архієпископів Ліона. Тільки завдяки спілці жертв «La Parole libérée» ієрарх усвідомив, що ставлені священикові звинувачення набагато серйозніші, «ніж це здавалося у 2007-2008 роках». Однак «жоден факт, про який відомо, не пізніший 1991 року».
2014 року кардинал отримав безпосереднє свідчення однієї з жертв і — запросивши думку Конгрегації віровчення — 2015 року відсторонив цього священика від обов’язків настоятеля. Це сталося ще до того, як одна з жертв домагань подала позов до прокуратури, до чого, зрештою, сам Примас Галлії заохочував.
Хоча перший розгляд справи завершився 1 серпня 2016 року її припиненням без надання подальшого ходу, однак водночас було проваджено друге слідство, щодо донесення від «урядовця високого рангу» з міністерства закордонних справ. Воно завершилося в грудні 2016 року. Тоді кардинал Барбарен висловив радість від факту, що правосуддя «впровадило трохи правди й миру в затяті й інколи брехливі полеміки».
Поновне закриття справи прокуратурою, однак, не закінчило всього діла. Після неприхильного до них рішення від 2016 року спілка «La Parole libérée» у травні 2017 року скерувала подання до виправного суду (tribunal correctionnel, займається правопорушеннями, а не злочинами). Архідієцезія висловила жаль з приводу «затятості, яка обрала собі неправильну мету», і що «нові юридичні кроки поставлено вище за діалог, який кілька разів пропонувала дієцезіяльна влада».
7 березня Примас Галлії був визнаний винним і засуджений до шести місяців умовного ув’язнення. Як адвокати кардинала, так і прокуратура в Ліоні (яка не вимагала для нього жодної кари) подали прохання про апеляцію. За повідомленнями агенції AFP, вироком були здивовані навіть жертви о.Прейната.