Роздуми над Першим читанням на четвер ІІІ тижня Великого Посту
Так говорить Господь: «Слухайте Мій голос, і Я буду Богом вашим, а ви будете Мені народом. Ходіть кожною дорогою, яку Я вам вказую, щоб вам було добре.
Вони ж не слухали й не нахиляли вуха свого, а йшли за власними думками в запеклості свого злого серця, та й пішли назад, а не наперед, від того дня, як вийшли батьки їхні з Єгипетського краю та й по цей день. І Я посилав до вас усіх слуг Моїх пророків, часто, день у день, ви ж не слухали Мене, не нахиляли свого вуха; ні, ви ставали дедалі більш тугошиїми, чинили гірше, ніж батьки їхні.
Ти промовлятимеш до них усі ці слова, але вони тебе слухати не будуть; ти кликатимеш їх, але вони до тебе озиватися не будуть. Тому скажеш до них: “Це народ, що не слухає голосу Господа, Бога свого, й повчання не приймає! Зникла правда, пропала з уст у них!”»
Єр 7,23-28
Господь жаліється на свій народ: вони не слухають, не нахиляють свого вуха. Кілька разів Бог повторює це. Людина все одно слухає, але не Бога, а «власні думки в запеклості свого злого серця». Така впертість у непослусі має свій наслідок: «ви ставали дедалі більш тугошиїми». Брак практики нахиляння вуха робить людину закостенілою, занадто твердою. Не завжди така твердість є доброю. Треба вміти нахиляти вухо, схиляти голови перед тим, що цього варте.
Великий Піст як період вправ для вух та шиї. Що це значить для мене?
Читайте також: Роздуми над сьогоднішнім Євангелієм
фінансово.
Щиро дякуємо!
