Церква не є власністю псевдореформаторів. Вони не можуть її змінювати, бо вона їм не належить, — сказав кардинал Робер Сара в інтерв’ю для французької агенції I.Media.
Префект Конгрегації з питань Божого культу і дисципліни Таїнств відповів на критику, з якою зіткнулась його остання книжка-інтерв’ю. Дехто з читачів стверджує, що представлений там образ Церкви — надто песимістичний, пише Vatican News.
Кардинал Сара нагадує, що вже кардинал Йозеф Ратцінґер, просто перед обранням його на Столицю Петра, стверджував, шо Церква переживає найсерйознішу кризу в своїй історії. Нині ситуація ще гірша. На адресу деяких кардиналів, єпископів і священиків лунають звинувачення, про які в минулому навіть не чулося. Дехто і до в’язниці потрапив. На це накладається криза християнської цивілізації.
Відповідаючи на запитання французької агенції, кардинал Сара послався конкретно на становище у Франції, яка, на його думку, зреклася своїх християнських коренів і встановлює закони, що суперечать законам Бога і природи. Він також вказує на незрозумілі парадокси: всі прагнуть до усунення смертної кари, а вбивства ненароджених — легальні; борються з окаліченням геніталій, а легазізують окалічення людей, які змінюють стать. Усе це — диявольські суперечності, додає африканський ієрарх.
Трагічними є, на його думку, і поділи всередині Церкви, ситуація, коли кожен думає, як йому до вподоби. Кардинал підкреслює, що в нинішній ситуації католики повинні брати приклад з апостолів, коли сталася буря на озері. З одного боку, ми, як і вони, повинні тримати прокладений курс, тривати у незмінному вченні Церкви, а водночас — волати до Ісуса про порятунок. Вірність доктрині й ревна молитва — це спосіб вийти з нинішньої бурі.
Кардинал Сара визнає, що нинішня ситуація значною мірою виникає з кризи ідентичності самих єпископів. Хто ж убереже овець, якщо пастирів охопив страх і вони втікають перед вовками? — запитує голова ватиканського дикастерію. На його думку, то саме страх є головною слабкістю сучасної Церкви. Деякі єпископи бояться критики, бо зосереджені на собі, вони стали дуже обережні, уникають чітких формулювань, щоб не мусити стикатися з опозицією чи мучеництвом. Тим часом потрібно наново віднайти Бога, зосередитися на Ньому, ввіритися Його благодаті. Бо коли ми з Ним, ми нічого не боїмося, — запевняє кардинал Сара.
Як син африканських анімістів і багаторічний секретар Конгрегації євангелізації народів, ієрарх рішуче підкреслює, що проголошення Євангелія сповідникам інших релігій це не прозелітизм, а виконання наказу, який Церква отримала від Ісуса. Прозелітизм — це примус до прийняття християнської віри. І як він підкреслив, він ще не зустрів жодного місіонера з такою позицією. Ми повинні євангелізувати всіх, проголошуючи їм Ісуса Христа, бо Він — єдина дорога спасіння, підкреслює кардинал Сара.