Україна зробила свій вибір. Маємо прийняти саме таку реальність і жити далі за цих обставин.
Люди самі пишуть свою історію та історію своєї країни. Сварки ні до чого доброго не приведуть. Кожен має свої ідеали, мої ідеали не збігаються з ідеалами іншого… Слід прийняти волю Божу і довіритися Йому.
Нам потрібно зберегти тепер здоровий глузд і розсудливість;молитися і не покладати рук. Це не кінець!Життя продовжується! Ми маємо жити і творити. Бог здатен вивести добро з будь-якого зла, навіть найбільшого. Навіть гріх Адама Церква називає «щасливою провиною». Бог підносить і приводить до себе великих грішників. Це яскраво ілюструє приклад життя святого Павла, який переслідував Церкву, а після зустрічі з Христом кардинально змінив своє життя. Господь діятиме також і в нашому серці. Ми маємо робити справу.
Не потрібно сперечатися, жити в ненависті. Таким чином ми заженемо себе в глухий кут, з якого буде дуже важко вийти.Ми не повинні сьогодні посіяти зерно незгоди. Суперечки нічого не дадуть. Слід пам’ятати: будемо жити так, як собі вибрали! Більшість проголосувала саме так, а не інакше. Далі усі претензії до себе! Потрібно було аналізувати саме перед виборами.
Спадає мені на думку така проста історія про двох чоловіків: обидва мали синів, обидва послали свої синів до крамниці по олію. Дорогою додому син одного з них розбив посудину і все пролилося. Той заходився сварити хлопця. Інший батько каже йому на це: «Нічого цим уже не зміниш! Я свого сина сварив перед тим, як відправити по олію!» Звісно, боляче вчитися на своїх помилках.
Я молився і молюся за Україну! Молитимуся за обох президентів і діючого і майбутнього. Всі ми маємо сьогодні дбати про країну!
Не треба нагнітати атмосферу розбрату та ненависті. Церква має молитися, а не входити у політичні баталії. Христос також молився перед важливими виборами. Сила молитви заспокоює та гоїть рани.
фінансово.
Щиро дякуємо!
