Біблійні роздуми

Ісус не докоряє за минуле, Він відкриває на майбутнє

04 Травня 2019, 18:48 970

Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 5 травня

Якщо поглянемо в сьогоднішнє Євангеліє — може здатися, що першими, кого здивувало одне просте слово Вчителя, були апостоли (особливо за три дні після всього того, що сталося). Цим словом є мир. Ми читаємо його, але не уявляємо, що відбувалося в їхніх серцях протягом цих трьох днів, як це все спустошило їхні душі. Наче ураган пройшовся, який змінив насамперед світ стосунків з їхнім Учителем і Господом — усі вони втекли.

Але буревій пройшовся і по стосунках у спільноті. Того пасхального вечора вони були вдесятьох. Між ними також щось зіпсувалося. Один зрадив і повісився, ще один тричі відрікся. Ще один, Тома, зараз не з ними. Чому? Чомусь це Марія Магдалина звістила їм, що Вчитель воскрес. Але чому ж Він об’явився їй, а не апостолам? Чому вони мали їй повірити? Справжній хаос думок, почуттів, емоцій і гіркий післясмак зіпсутих відносин.

Перші слова, які Ісус каже також нам, коли ми збираємося раз за разом на восьмий день, це: Мир вам! Бо Він знає порухи нашого серця, а ми вертаємося, як тоді учні, після власних втеч. Тоді Він додає: Прийміть Духа Святого! Кому відпустите гріхи — відпустяться їм, кому ж затримаєте — затримаються.

Отож Ісус не докоряє за минуле, Він відкриває нас на майбутнє. І просить також нас не повторювати єктеній нарікань, а тримати в полі зору майбутнє, наше і інших, цілої землі. Усі ми маємо почати від прощення, яке звіщає довіру — довіру попри все.

Прийми Духа, що ось усе творить новим. На першому плані хай буде Божа любов. Саме з такої перспективи можна відчитати уривок про Тому. Він у якийсь спосіб узалежнив свою віру від візії Христових ран, які стали для нього розпізнавальним знаком.

Й Ісус не відсахнувся — надав ці розпізнавальні знаки. Каже до Томи: Подай сюди твій палець і глянь на мої руки. Не тільки до Томи, а й до всіх (і до нас), кого досягли слова зворушеного Томи: Господь мій і Бог мій! Чому ці рани є розпізнавальним знаком? Тому що вони стають шпаринами, через які проходить Божа любов, яка нас зцілює та воскрешає. Перечитаймо знову нашу особисту історію, щоби побачити, як Бог діє через наші рани.

 


Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.

Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856 або через систему LiqPay.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com

 

Кредит вересень-листопад
Зібрано Залишилося зібрати
29727грн
49368грн
Потрібно зібрати
79095грн
Залишилося
4дні
Розмістити цей блок в себе на сайті

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: