Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 5 травня
Якщо поглянемо в сьогоднішнє Євангеліє — може здатися, що першими, кого здивувало одне просте слово Вчителя, були апостоли (особливо за три дні після всього того, що сталося). Цим словом є мир. Ми читаємо його, але не уявляємо, що відбувалося в їхніх серцях протягом цих трьох днів, як це все спустошило їхні душі. Наче ураган пройшовся, який змінив насамперед світ стосунків з їхнім Учителем і Господом — усі вони втекли.
Але буревій пройшовся і по стосунках у спільноті. Того пасхального вечора вони були вдесятьох. Між ними також щось зіпсувалося. Один зрадив і повісився, ще один тричі відрікся. Ще один, Тома, зараз не з ними. Чому? Чомусь це Марія Магдалина звістила їм, що Вчитель воскрес. Але чому ж Він об’явився їй, а не апостолам? Чому вони мали їй повірити? Справжній хаос думок, почуттів, емоцій і гіркий післясмак зіпсутих відносин.
Перші слова, які Ісус каже також нам, коли ми збираємося раз за разом на восьмий день, це: Мир вам! Бо Він знає порухи нашого серця, а ми вертаємося, як тоді учні, після власних втеч. Тоді Він додає: Прийміть Духа Святого! Кому відпустите гріхи — відпустяться їм, кому ж затримаєте — затримаються.
Отож Ісус не докоряє за минуле, Він відкриває нас на майбутнє. І просить також нас не повторювати єктеній нарікань, а тримати в полі зору майбутнє, наше і інших, цілої землі. Усі ми маємо почати від прощення, яке звіщає довіру — довіру попри все.
Прийми Духа, що ось усе творить новим. На першому плані хай буде Божа любов. Саме з такої перспективи можна відчитати уривок про Тому. Він у якийсь спосіб узалежнив свою віру від візії Христових ран, які стали для нього розпізнавальним знаком.
Й Ісус не відсахнувся — надав ці розпізнавальні знаки. Каже до Томи: Подай сюди твій палець і глянь на мої руки. Не тільки до Томи, а й до всіх (і до нас), кого досягли слова зворушеного Томи: Господь мій і Бог мій! Чому ці рани є розпізнавальним знаком? Тому що вони стають шпаринами, через які проходить Божа любов, яка нас зцілює та воскрешає. Перечитаймо знову нашу особисту історію, щоби побачити, як Бог діє через наші рани.
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856 або через систему LiqPay.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com
фінансово.
Щиро дякуємо!
