Роздуми над Першим читанням на суботу VI Великоднього тижня
Пробувши певний час в Антіохії, Павло вирушив далі, проходячи за порядком Галатійську країну та Фригію, укріплюючи всіх учнів.
Один юдей на ім’я Аполлос, родом з Олександрії, чоловік красномовний, прибув до Ефеса; він був сильний у Писанні. Був він навчений Господньої дороги і, палаючи духом, говорив і навчав докладно того, що стосувалось Ісуса, знаючи тільки хрещення Йоана. І він почав сміливо промовляти в синагозі.
Почувши його, Акила й Прискила прийняли його та докладніше йому виклали дорогу Божу. А коли він хотів піти в Ахаю, брати заохотили його і написали учням, щоби прийняли його. І як він прибув, то дуже посприяв тим, які повірили через благодать, бо він із завзяттям доказував юдеям прилюдно їхню неправоту, доводячи Писаннями, що Ісус є Христос.
Діян 18,23-28
Сьогодні читання з Діянь Апостолів розказує про Аполлоса, прекрасного оратора. Спочатку говориться, що він «навчав докладно того, що стосувалось Ісуса, знаючи тільки хрещення Йоана». Тобто він знав щось про Ісуса і вмів добре про Нього говорити, але його знання були обмежені, недосконалі. Тому коли подружжя Акила й Прискила його чують, то «докладніше йому виклали дорогу Божу». Від «докладно» до «докладніше», від «доброго» до «кращого».
Подібний шлях маємо проходити ми всі. Наші знання про Ісуса мають розвиватися й удосконалюватися. Можливо, ми вже багато чого знаємо і вміємо. Але не треба зупинятися. Багато людей (і не лише священиків!) можуть нас навчити глибини віри, якщо будемо настільки уважні й покірні, щоб слухати і вчитися. Кожен може нас чогось навчити…
Читайте також: Роздуми до сьогоднішнього Євангелія