Світ

«Супербабця»-прочанка здолала 1000 кілометрів у 95 років

22 Серпня 2019, 11:44 2703 КАІ

 

95-річна Емма Морозіні, італійка, вибралася у самотнє піше паломництво з Італії до Польщі, на Ясну Гору.

— Останні плоди мого життя: молитва за мир у світі, за священників і за молодь — я хотіла принести Матері Божій, — сказала прочанка, яка дісталася Ченстохови пізнього пополудня 21 серпня 2019р. Перші кроки у ясногурському санктуарії вона скерувала до Чудотворного Образу, перед яким довго молилася.

Потім пані Емма зустрілася з паулінами, які провадять цей санктуарій. Пріор поцілував її руки і подякував за паломницький труд, подарував зображення Ясногурської Мадонни на металевій пластинці, яку можна носити на шиї, та розарій.

 

 

На запитання, звідки взялася ідея такого неймовірного паломництва, Емма Морозіні відповіла, що це — сповнення її постанови.

— Я вже 25 років перебуваю в дорозі, від дня, коли була чудесно зцілена. Тоді я постановила, що кожного року протягом трьох місяців ітиму в паломництвах, і так уже з 70-го року свого життя я по три місяці подорожую.

Першим санктуарієм, який вона відвідала, був Лурд, потім — Фатіма. Тепер ось настала черга Ченстохови.

— Я подумала, що ці останні плоди мого життя хочу принести Матері Божій: молитву за мир у світі, за священників і за молодь. Це найважливіші намірення, які ми можемо ввірити тільки Марії, — сказала пані Емма. Жінка підкреслює, що «це така малесенька крапелька, яку вона може додати до океану».

— Це робить мене щасливою, що я можу бути тут, у цьому санктуарії, який люблю, — зазначає вона. — Я хочу подякувати Діві Марії за те, що Вона мене сюди покликала. То Її заклик зробив так, що навіть коли була змучена увечері, то наставав новий день і приходили нові сили. Це прекрасний досвід — відкрити, що Матінка Божа тримає тебе за руку й каже: «давай далі», ще крок.

 

 

Паломниця висловила велику вдячність усім, хто за неї молився.

— Це дуже важливо: мати друзів, які за тебе моляться. Нема паломництва, долання дороги, труднощів, — без молитви. Без неї це «не вдається».

Невтомна бабця розповіла про різні «перешкоди» на дорозі.

— Інколи було так, що я робила чотири кроки й мусила зупинятися. Завжди тоді з’являлася людина — ангел, який допомагав. Я запитувала мудрого священника, чи можу, подорожуючи, приймати цю допомогу, а він відповів: «Ти маєш свої літа, Мати Божа знає твій вік, і тобі не можна відмовляти, коли хтось пропонує допомогу».

— Ця допомога була значною, — каже пані Емма і додає:

— Я думала, що дістануся Ясної Гори під кінець року, роблячи чотири кроки і зупиняючись; але завдяки доброзичливим людям вдалося дійти вже зараз.

З усмішкою вона згадує, що дякує за допомогу численним людям, також і поліцейським.

— Коли я переплутала дорогу й пішла в іншому напрямку по трасі, то вони надали мені допомогу, підвозячи службовим автомобілем, і вивезли мене на правильну дорогу.

Паломниця зізнається, що Марія для неї — як мама.

— Я вже не маю нікого з близьких на цьому світі, й тому я Її донька, а Вона мене провадить.

 

 

На запитання про послання, яке плине сьогодні з Ясної Гори, пані Емма переконано відповіла:

— Я б хотіла, щоб ви мали довіру та віру, що Матір Божа всіх любить, мудрих і дурних, що Вона — Мати, а матір більше любить проблемних дітей. Уповайте, будьте певні, що Мати Божа вас любить. Довіра, віра, і моліться, моліться, — каже 95-річна прочанка.

Бабця Емма вирушила зі свого рідного міста Кастільйоне делле Стів’єре, що над озером Гарда. У самотній подорожі на Ясну Гору вона мала перед собою близько 1000км. Її розпізнавальний знак — помаранчевий жилет із відблисковими елементами, світлий капелюх і розарій. Вона везе з собою невеликий візок, у якому має все необхідне в дорогу. На нічліги зупинялася по різних місцях, у приватних домах, по парафіях.

Фото: Jasna Góra

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: