Біблійні роздуми

Умова, щоб усі виграли. Або всі програли

31 Серпня 2019, 18:48 546

Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 1 вересня

Притча, за допомогою якої Ісус хоче пояснити значення й наслідки безумовного прощення, свідомо представлена в яскравих та перебільшених тонах.

Борг у 10 тисяч талантів є немислимим! Звернена до царя молитва Потерпи мені, пане, все тобі поверну не має жодної перспективи. Цар міг би застосувати закони, які передбачали продаж у рабство слуги з його сім’єю та всім маєтком, щоб отримати хоча б мінімальну компенсацію, поєднану зі справедливим покаранням. Але він цього не робить. Змилосердившись на цю молитву (змилосердився пан над тим слугою, відпустив його й подарував йому борг той), він пробачає борг з власної ініціативи (керуючись серцем, а не законами). Відтак цей слуга врятований та вільний.

Але історія на цьому не завершується. Перед нами ще одна сцена, яка дозволяє зрозуміти, чому я не тільки маю пробачити іншому, але й що пробачення рятує мене самого. Слуга, який отримав нове життя і надію завдяки прощенню неймовірного боргу, не здатен пробачити іншому слузі (такому ж, як він!), що заборгував йому незрівнянно меншу суму, цілком реальну для повернення (100 динаріїв = 3 місяці роботи).

Слуга, якого цар назвав злим, не здатен на маленьке прощення після того, як сам отримав нечуване пробачення. Ця нездатність пробачати повертає його до рабства власного старого боргу. Цією притчею Ісус навчає, що перш за все ми є тими, кому пробачено, кого врятовано і звільнено! Щоразу, коли ми пробачаємо іншому, ми повертаємо йому життя і надію.

Також правда, що ми у своїй свободі можемо забути це все і затвердіти серцем, нездатні пробачати і давати життя ближньому. Це замкне нас у в’язниці зла, з якої ми ризикуємо вже ніколи не вийти. Я не тільки повинен пробачати, але й потребую пробачати, щоб активувати в собі пробачення, яке отримав, та надію, що була мені дана.

Християнська спільнота, нездатна до взаємного пробачення, стає в’язницею, де ув’язнені точать смертельні війни між собою; а відтак стає цвинтарем. Це ж стосується і подружжя, родини, друзів чи співпрацівників. Якщо ти не відчуваєш потреби пробачати, давати надію, зціляти отримані кривди, проявивши ініціативу, то в результаті програють усі.

 


Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.

Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856 або через систему LiqPay.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com

 

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: