Більшість подружжів бореться з проблемами збереження лояльності щодо партнера та лояльності щодо власної сім’ї, не кажучи вже про конкуренцію в питанні пріоритетів.
Батьки та інші члени родини ранять наші подружжя тільки тоді, коли ми їм це дозволяємо.
Ось кілька запитань, які мають на меті допомогти у визначенні того, чи діється це у вашому випадку. Відповідь «так» на більше ніж два запитання може означати, що існує певна проблема. Відповідь «так» на більше ніж чотири запитання підводить до висновку, що слід уважно приглянутися до того, що для вас — як для дорослої людини — важливіше. Відповідь «так» на вісім чи більше запитань свідчить, що варто перевірити, чи у домі твоїх батьків твоя колишня кімната ще вільна, або чи колишня кімната своєї «половинки» у домі її батьків ще не зайнята…
- Чи становить тему більшості ваших суперечок або сварок спосіб, у який до вас ставляться свекри/тесті або вимоги, які вони висувають щодо вас?
- Чи трапляється вам приховувати від партнера розмови, проваджені з вашою родиною?
- Чи буває, що дрібні вади чоловіка/дружини ви приписуєте поганому вихованню з боку його/її батьків?
- Чи нарікає хтось із вас на нерівну кількість часу, присвячувану родичам з боку когось із подружжя?
- Чи трапляється вам пробувати випередити запрошення батьків чоловіка/дружини, змовляючись із власними батьками на відзначення свят без консультації у цій справі зі своєю половинкою?
- Чи відчуваєте ви з боку своєї родини тиск у тому, щоб давати згоду на планування різних зустрічей без урахування думки чоловіка/дружини?
- Чи важко вам відмовити проханням ваших батьків?
- Чи легко вам відмовляти проханням батьків вашого чоловіка/вашої дружини?
- Чи всі сімейні свята й урочистості ви відзначаєте у батьків тільки одного з вас?
- Чи не видається вам, що ваша половинка ніколи не визначає меж вимаганням і прагненням з боку своїх батьків, навіть тоді, коли вони повністю необґрунтовані й нерозсудливі?
Якщо раптом вас непокоять можливі відповіді вашої половинки на деякі з цих запитань, то ось кілька речей, які можна зробити, щоб захистити своє подружжя, при цьому зберігаючи сердечні стосунки з обома родинами.
- Якщо ви сперечаєтеся на тему родини одного з вас — уникайте мстивих відповідей, сформульованих як нападки на родину чоловіка/дружини.
- Намагайтеся не висловлювати критичних зауважень на тему характеру або сімейних рис батьків вашої «половинки», якщо вона ніколи раніше їх сама не називала. Уникайте критики батьків вашого партнера, бо в іншому разі викличете у нього прагнення захищати їх і збільшите його лояльність щодо них.
- Принципи у стосунках між родинами кожен із подружжя має встановлювати зі своєю власною родиною. Не допускайте ситуацій, коли ваш чоловік стане «негативним персонажем» в очах вашої родини, а ви — в очах його родини.
- Якщо нарікаєте на відчуття контролю з боку батьків чоловіка/дружини, то існує велика імовірність, що ваш партнер надміру піддатливий у стосунках зі своїми батьками. Проявіть рішучу позицію в стосунках зі своїм партнером і вимагайте, аби він зробив те ж саме стосовно своїх батьків.
- Якщо відчуваєш, що «застряг» поміж своїм чоловіком/дружиною і своєю родиною, то вирвись із цього становища, намагаючись знайти розуміння партнера, а потім творячи з ним спільний фронт. Залишитися «поміж» означатиме брак лояльності щодо партнера. Виріши цю справу насамперед зі своєю «половинкою» і разом знайдіть розв’язання, яке задовольнить вас обох. Визначте певні обмеження у стосунках із батьками, які надто багато вимагають або поводяться неґречно. Зосередьтеся на багатократному, якщо це буде потрібно, вираженні своїх очікувань. Також уникайте колупання в тому, чому їхній підхід — «поганий».