Папа: кожен з нас має двері, в які колись постукає Господь

Про завершення життєвого шляху, що очікує на кожну людину, Святіший Отець проповідував під час ранкової Святої Меси в п’ятницю, 29 листопада 2019 р.

«Небо і земля проминуть, слова ж мої не проминуть». Ці Христові слова, записані святим Лукою, лягли в основу роздумів, якими Папа Франциск поділився, проповідуючи під час Святої Меси в каплиці Дому св.Марти. Він звернув увагу на смерть як на момент, коли Господь прийде забрати нас, а тому каже нам бути приготованими, повідомляє Vatican News.

Людська немічність

Отож, усе промине, але залишиться Він. Це — спонука замислитися над хвилиною кінця, тобто смерті. Ніхто з нас не знає напевно, коли це станеться; але колись ця хвилини прийде.

«Ця уразливість життя, ця слабкість притаманна кожному з нас», — сказав Папа. Напередодні він роздумував про це, читаючи статтю. В ній було сказано: рисою, яка об’єднує всіх людей, є саме це: «ми однакові у крихкості».

«Всі ми, — сказав Папа, — уразливі, й у певному моменті ця уразливість призводить до смерті».

Уповання на Господа

У цьому контексті Святіший Отець розповів, що на його батьківщині був звичай заздалегідь оплачувати свій похорон, щоби так зекономити гроші для сім’ї. Але коли викрилося шахрайство деяких похоронних агенцій, ця мода проминула. За словами проповідника, це ілюзія людини — претендувати на те, щоб «бути вічною»; але певність смерті чітко вписана в Біблії. Господь, однак, представляє її «як зустріч із Ним», супроводжуючи її словом «надія».

«Господь каже нам бути готовими до зустрічі. Смерть — це зустріч, це Він, який виходить нам назустріч, виходить, щоб узяти нас за руку та забрати з собою», — сказав Папа. Франциск підкреслив: він не хоче, щоб цю проповідь сприйняли як «похоронне повідомлення», — але як істину про життя, вміщену в Євангелії: «всі ми уразливі, всі ми маємо двері, в які колись постукає Господь».

Молитовне приготування

Отож, належить готуватися до тієї хвилини, коли Господь постукає в наші двері. Ми повинні молитися одні за одних, щоб бути готовими «з довірою відчинити двері» Господеві, який надходить.

«З усіх речей, які ми зібрали, які заощадили, добрих і законних, ми нічого не заберемо… Але заберемо Господні обійми. Корисно думати про свою смерть, про те, що я помру і коли це станеться… Ця дата не зафіксована в календарі, але Господу вона відома. Тож слід молитися: “Господи, приготуй мої серце до доброї смерті, щоби померти в мирі, помирати з надією”. Саме це слово, — підсумував Папа, — має супроводжувати нас у житті: надія на те, щоб жити з Господом і тут, і потойбіч. Молімося одні за одних у цьому наміренні», — закликав він.