Місія св.Павла в Ефесі та його настанови провідникам Церкви перед початком останнього етапу мандрівки були в центрі уваги роздумів, якими Святіший Отець поділився з учасниками загальної аудієнції в першу середу грудня.
Він також звернув увагу на те, що магія не має нічого спільного з християнством.
«Це одна з найпрекрасніших сторінок Книги Діянь Апостолів», — сказав Франциск про те, як святий Павло прощався зі старійшинами Церков Малої Азії, перш ніж вирушити до Єрусалима. Промовляючи до паломників, які в середу, 4 грудня 2019 р., зібралися на площі св.Петра у Ватикані, він порадив взяти до рук Новий Завіт та перечитати 20-й розділ Діянь, де представлено спосіб «християнського прощання», пише Vatican News.
Але спочатку Святіший Отець присвятив кілька слів місії св.Павла в Ефесі, де «подорож Євангелія світом» проявила «всю свою спасенну дію». Завдяки проповіді Апостола народів дванадцятеро мужів приймають хрещення та переживають досвід влиття Святого Духа. Крім того, діється чимало чудес: хворі одужують, одержимі отримують звільнення. «Так відбувалося тому, що учень був подібний до свого Вчителя і ніс Його, передаючи братам те ж саме нове життя, яке сам від Нього отримав», — підкреслив Франциск.
Магія — нехристиянське заняття
Як зауважив Наступник св.Петра, Божа могутність, що «увірвалася до Ефеса», викриває тих, які хотіли використовувати ім’я Ісуса для екзорцизмів, не отримавши духовної влади для цього, та слабкість «мистецтва магії», чимало прихильників якого обрали Христа, покинувши попередні заняття. «Це справжній переворот для такого міста, як Ефес, що був відомим осередком магії! Святий Лука так, підкреслює несумісність між вірою в Христа і в магію. Якщо обираєш Христа, то не можеш вдаватися до ворожбита: віра — це довірливе вручення себе Богу, який гідний довіри і дає себе пізнати не через окультні практики, але через об’явлення та безкорисливу любов», — наголосив Папа.
Далі Святіший Отець зазначив: хтось може сказати, що магія є чимсь давнім і з приходом християнської цивілізації цього більше не трапляється. Але дійсність у нас перед очима спростовує це ствердження. Навіть практикуючі християни вдаються до різних провидців і ворожок. Мовляв, «вірю в Ісуса, але про всяк випадок піду також до ворожки».
«На милість Божу: магія не є християнською! Всі ці речі, що робляться заради передбачення майбутнє чи ворожіння про різні речі, або щоб змінити життєві ситуації, не є християнськими. Христова благодать дасть тобі все: молися й довірся Господу!» — закликав Глава Церкви.
Мистецтво прощатися
Поширення Євангелія в Ефесі стало ризиком для прибутковості ремісників, що виготовляли статуетки Артеміди, «зробивши із релігійної практики справжній і властивий бізнес». Папа заохотив замислитися також і над цим. Побачивши втрату прибутків, вони звинуватити Павла та християн у заколоті. Тож, вирушивши з Ефеса до Єрусалима, Апостол прибув до Мілета, куди також скликав старійшин Церкви Ефеса, щоби попрощатися й залишити «пастирські настанови».
«Йдеться про останні моменти апостольського служіння святого Павла, тож святий Лука наводить нам його прощальну промову — своєрідний духовний заповіт, що його Апостол залишає тим, хто після його відбуття має провадити ефеську спільноту. Й це — одна з найпрекрасніших сторінок Книги Діянь Апостолів», — сказав Святіший Отець. Він заохотив слухачів перечитати, коли повернуться додому, цей уривок з 20-го розділу Діянь, який допомагає нам зрозуміти, «як прощається Апостол, як сучасні пресвітери повинні прощатися, як повинні прощатися також усі християни».
Обов’язок пильнувати
Провідною думкою прощальних слів святого Павла є заклик чувати: над собою і над ввіреною отарою. Пастир повинен бути пильним і чуйним, оберігаючи отару. Й насамперед зважати на себе самого, досліджуючи власне сумління щодо того, як він виконує обов’язок пильнувати. Від єпископів св.Павло вимагає «близькості з отарою, відкупленою Христовою кров’ю», та готовності «захищати її від вовків».
Ввіривши ці завдання провідникам ефеської спільноти, Апостол «вручає їх у Божі руки», ввіряє їх «слову Його благодаті», що є «закваскою зростання та шляху святості в Церкві». Він також заохочує їх трудитися власними руками, щоб не ставати тягарем для інших, підтримувати слабких і переконуватися в тому, що «більше щастя — давати, ніж брати».
«Дорогі браття й сестри, просімо в Господа оновлювати в нас любов до Церкви й скарбу віри, який вона зберігає, та ставати співвідповідальними за охорону отари, підтримуючи молитвою пастирів, щоб вони виявляли стійкість і лагідність Божественного Пастиря», — підсумував Папа.
Наслідування чеснот святого Миколая
Вітаючи наприкінці аудієнції молодь, похилих віком, хворих і молодят, Папа Франциск нагадав, що наступної п’ятниці буде спомин св.Миколая. «Наслідуймо його чесноти, навчаючись нічого не ставити вище від милосердної любові щодо того, хто перебуває в більшій потребі, шукаючи в ньому обличчя Бога, який став людиною», — заохотив Святіший Отець.
Вітаючи ж польських прочан, Глава Церкви не оминув увагою того факту, що наступної неділі в Польщі відзначатиметься ХХ День молитовної та матеріальної підтримки Церкви на Сході. «Заохочую вас брати участь у цій важливій справі та дякую всім полякам, які в дусі братньої любові докладають зусиль на підтримку сусідніх Церков. Нехай Господь благословить вас!» — побажав Святіший Отець.
фінансово.
Щиро дякуємо!
