Коли збуваються пророцтва?

Роздуми над Божим словом на IV неділю Адвенту, рік А

Усе, що говорить Господь, стається на Його слово. Все, що Всемогутній каже через пророків, завжди збувається. Євангеліст Матей засвідчує це в сьогоднішньому Євангелії: Це ж усе сталося, щоби збулося, сказане Господом через пророка, який говорив: «Ось, діва матиме в лоні та народить Сина, і назвуть Його іменем — Еммануїл», що означає: «З нами Бог» (Мт 1, 22-23). Ідеться про пророцтво Ісаї, промовлене за 735 років до свого сповнення. Коли, отже, здійснюється пророцтво? І як довго потрібно чекати на його виконання?

Ісая був великим пророком, шляхетного походження, який діяв у Єрусалимі в другій половині восьмого століття до Різдва Христового. Він пророкував упродовж майже п’ятдесяти років, за правління чотирьох царів південного Царства Юди (Іс 1, 1).

Для Божого народу настали дуже важкі часи. Північне царство Ізрáїлю змовилося з царем Сирії, щоб напасти на Юдею та на Святе Місто: серце царя й народу затремтіло, як тремтить дерево в лісі від вітру (Іс 7,2). Саме тоді Бог послав пророка Ісаю до царя Ахаза зі словом втіхи: Проси собі знаку в Господа, Бога твого, або глибоко під землею, або згори високо! Господь закликав свій народ до віри, бо якщо не вірите, не встоїтеся (Іс 7,9). Бог, як Захисник і Визволитель Вибраного народу, був готовий надати будь-який знак, необхідний на той час. Однак цар Ахаз не прийняв такої пропозиції.

Цар народу отримав наказ просити знаку для самого себе: Проси собі знаку в Господа, Бога твого. Пророк Ісая звернув увагу цареві на його особисту слабку віру в Бога. Мабуть, тоді Бог Авраама перестав бути для Ахаза «твоїм Богом». Цар Юдеї цілком поклався на політичну угоду з Ассирійським царем, кажучи: «Я слуга твій і син твій! Прийди й визволь мене з руки арамійського царя та з руки ізраїльського царя, що встали проти мене. Без віри цар Юдеї вважав ту війну своєю особистою війною, а не справою Господа: Взяв Ахаз срібло й золото, що було в Господньому храмі та у скарбницях царського палацу, і послав як дарунок асирійському цареві (2Цар 16, 7-8). Він віддає Божі скарби!

Отак цар Ахаз учинив абсолютно протилежний знак сказаному: «не проситиму Господа». Це було відречення від віри та свого Бога. Пророк Ісая нарікає, що невірний цар докучав людям — тобто, іншими словами, завдавав труду Ассирійському цареві, а тим самим докучав також і Богові, тим, що ускладнював справу спасіння народу. Визволення і здійснення пророцтва могло б відбутися значно швидше, якби нащадок Давида довірився своєму Богу.

Однак ця історія не перекреслила Божих задумів. Спасіння було дароване навіть тим, хто про нього не просить. Невірний цар Ахаз не випадково названий у родоводі Ісуса Христа (Мт 1,9). Саме він почув пророцтво, що Діва з дому Давида назве дитя Еммануїл.

Євангеліст Матей зазначає, що з дому Давида походить також Йосиф, потомок Ахаза, наречений Марії. Він боїться і не знає, як учинити правильно: прийняти Марію в свій дім чи ні, — адже він напевно знав, що дитина була не від нього. Він роздумував, як виконати Божий закон, але не знаходив жодної належної відповіді.

Йосиф особисто вірив у невинність Марії. Як праведний чоловік, він відчував, що Марія зберегла дар дівоцтва: Серце її мужа покладається на неї (Прип 31, 11а). Він шалено хотів, але не міг заперечити очевидну вагітність.

Після довгих вагань, Йосиф постановив таємно відпусти Марію, щоб не ославити Її. Це не було найкращим розв’язанням, тому він продовжував чекати і слухати Божий голос навіть уві сні: «Слухайте ж, доме Давида», — каже пророк Ісая. Ніхто з євангелістів не записав жодного слова святого Йосифа. Мабуть, це найкраще свідчення того, як сильно наречений Марії був заслуханий у голос Бога.

Чи він у той стражденний час пригадав пророцтво Ісаї? Яким же чином ДІВА може зачати і породити? Жодна ДІВА не може надати ім’я своїй власній дитині! Тільки жінка може зачати й породити. Дівоче зачаття і пологи неможливі, якщо тільки вони не від Бога: Оце ж сам Господь дасть вам знак.

Якщо так, то Марія належить не йому, тільки Богові. Ось чому Йосиф боявся взяти Марію, і тому хотів віддалити Її таємно. Тільки після цього прийшов ангел зі словом: «Йосифе, сину Давидів, не бійся прийняти Марію, дружину свою, бо зачате в Ній є від Духа Святого. Вона ж народить Сина, і назвеш Його іменем Ісус, бо Він спасе свій народ від його гріхів». Можна парафразувати це речення: ти боїшся прийняти Марію, бо зачате в ній є від Духа Святого? Не бійся, Вона — твоя дружина, і ти даси Дитині ім’я Ісус.

Йосиф більше не докучав Богові та не ускладнював справ спасіння. Він негайно, пробудившись від сну, чинить так, як наказує йому Божий посланець. Він приймає пропозицію Бога та Його найбільші скарби: Пресвяту Діву Марію та Ісуса Христа. Ось коли збуваються пророцтва.