Нехай Святе Сімейство з Назарета стане для нас взірцем, щоб ми хотіли і вміли спілкуватися одне з одним і співпрацювали на щодень, — побажав Папа Франциск у роздумах перед молитвою «Ангел Господній».
У день свята Святого Сімейства, 29 грудня 2019р., Святіший Отець коротко представив кожну з осіб, які творили цю сім’ю: Марію, Йосифа та Ісуса. Він особливо підкреслив їхній послух щодо планів Божих.
Ось повний текст папських роздумів:
Любі браття і сестри, добридень!
Сьогодні воістину прекрасний день… Відзначаємо нині свято Святого Сімейства з Назарета. Термін «свято» вміщує цю сім’ю у сфері святості, яка є даром Бога, але водночас становить добровільне та відповідальне погодження на Його плани. Так було у випадку Сімейства з Назарета: воно було повністю в розпорядженні Божої волі.
Як же не захоплюватися Маріїним послухом діянню Святого Духа, який просив Її стати матір’ю Месії? Марія, подібно як кожна молода жінка тих часів, збиралася сповнити власний життєвий план, у глибокій спільноті зі своїм чоловіком. Однак коли Вона усвідомила, що Бог кличе Її до особливої місії, — не вагається назвати себе Його «служницею» (пор. Лк 1,38). Ісус прославлятиме Її велич не так за Її роль матері, як за Її послух Богові. Ісус каже: «Блаженні ті, що слухають слово Боже і зберігають його!» (Лк 11,28), як Марія. А коли Вона не повністю розуміє події, що Її стосуються, — Марія медитує в мовчанні, роздумує і прославляє Божу ініціативу. Ця повна відкритість освячує Її присутність біля підніжжя хреста.
Далі, якщо йдеться про Йосифа, Євангеліє не наводить жодного його слова: він не розмовляє, а діє в послуху. У складну хвилину, коли він хотів потаємно відіслати Марію, бо Вона була вагітна, метою його вибору було не чинити перешкод у Божому плані й залишити Марії свободу в послуху Божій волі. Сьогоднішній фрагмент Євангелія (Мт 2, 13-15. 19-23) тричі нагадує цей послух праведного Йосифа, що стосується втечі до Єгипту і повернення до землі Ізраїля. Під керівництвом Бога, якого представляв Ангел, Йосиф забирає свою сім’ю звідти, де загрожує Ірод, і рятує її. Святе Сімейство, отже, солідаризується з усіма сім’ями світу, змушеними втікати; солідаризується з усіма тими, хто змушений покинути свою землю через утиски, насильство, війни.
Зрештою, третя особа Святого Сімейства — Ісус. Він є волею Отця: як каже св.Павло, не було в Ньому «так» і «ні», а лише «так» (пор. 2Кор 1,19). І це проявилося в багатьох моментах Його земного життя. Наприклад, у події в храмі, коли батьками, які Його стурбовано шукали, Він відповів: «Хіба не знаєте, що Я маю бути при справах Мого Отця?» (Лк 2,49). Ісус невпинно повторює: «Їжа моя — чинити волю Того, хто Мене послав» (Йн 4,34); і в своїй молитві в Гетсиманському саду: «Отче мій, коли ця чаша не може минути, щоб Я її не пив, хай буде воля Твоя!» (Мт 26,42). Всі ці події становлять досконале виконання цих слів Христом, який каже: «Ти не хотів ні жертв, ані приносу (…) Тоді я сказав: ось іду (…) щоб учинити твою волю» (Євр 10,5-7; пор. Пс 40, 7-9).
Марія, Йосиф, Ісус: Святе Сімейство з Назарета, які становлять спільну відповідь на волю Отця. Троє членів цієї особливої родини допомагають одне одному відкривати й виконувати Божий план. Вони молилися, працювали, спілкувалися. А я запитую: чи ти, у своїй сім’ї, умієш спілкуватися, — або ти як ті молоді люди при столі, кожен зі своєю мобілкою, що сидять у чатах? За цим столом панує така тиша, немовби ми були на Месі… Але вони не спілкуються.
Ми повинні взятися до спілкування у сім’ї: батьки з дітьми, зі старшими, спілкуватися з братами, між собою… Це завдання, до якого треба забратися вже сьогодні, саме в день Святого Сімейства. Нехай Святе Сімейство буде взірцем для наших сімей, щоб батьки й діти взаємно одні одних підтримували в євангельському послуху, який є основою святості сім’ї.
Ввірмо Марії — «Цариці сім’ї» — всі сім’ї світу, зокрема ті, що зазнають страждань або труднощів, і просімо для них про Її материнську опіку.
фінансово.
Щиро дякуємо!
