Ватикан

Мир як шлях надії. Послання Папи на День миру

01 Січня 2020, 13:03 461

Прагнення миру закладене в глибині людського серця, а страх і неприйняття відмінностей інших викликають війни та конфлікти.

Щоби стати на шлях миру, потрібно пам’ятати про постраждалих від наслідків насильства, шукати правду в діалозі поза ідеологіями та відмінними поглядами й усвідомлювати свої обов’язки перед суспільством. Про це говориться в Посланні Папи Франциска на Всесвітній день миру, повідомляє Vatican News.

 

Мир як шлях надії перед лицем перешкод і випробувань

«Мир — це велика цінність, предмет нашої надії, якого прагне все людство». Цими словами розпочинається Послання Папи Франциска з нагоди 53-го Всесвітнього дня миру, який відзначатиметься в перший день Нового 2020 року. Тема цього Дня — «Мир як шлях надії: діалог, примирення й екологічне навернення». Папа наголошує, що надія на мир допомагає прийняти труднощі теперішнього та спонукає прямувати вперед, навіть якщо перешкоди видаються нездоланними.

Папа зазначає, що війни та конфлікти, рани від яких носить на собі людство, завдають особливої шкоди найбіднішим і найслабшим. Серед причин конфліктів — визискування та корупція, що розпалюють ненависть і насильство й позбавляють дітей, дорослих та літніх людей гідності, фізичної недоторканості, свободи, включаючи релігійну, та надії на майбутнє.

«Знаємо, що війна часто починається внаслідок нетерпимості до відмінностей іншого, а ця нетерпимість провадить до прагнення всемогутності й домінування, — читаємо в Посланні. — Вона зароджується в людському серці з егоїзму й гордості, з ненависті, що спонукає бачити іншого винятково в негативному світлі, щоб його виключити та знищити. Війна живиться спотворенням стосунків, гегемоністичними амбіціями, зловживанням владою, страхом інших і сприйманням відмінностей як перешкоди. З іншого боку, війна водночас усе це підживлює».

Посилаючись на свою промову під час відвідин меморіалу жертвам атомного бомбардування в Наґасакі, Наступник святого Петра ще раз вказує на спотворену дихотомію, якою позначений сучасний світ, що намагається забезпечити стабільність і мир, водночас підживлюючи менталітет страху та недовіри. «Мир і міжнародна стабільність, — підкреслює Папа, — несумісні з намаганнями будувати їх на основі страху взаємного знищення чи загрози тотального знищення».

Святіший Отець наголошує, що недовіра і страх завдають шкоди взаєминам і збільшують ризик насильства, створюючи порочне коло, а це ніколи не зможе привести до мирних стосунків.

«Отож, як можна будувати шлях миру і взаємного визнання? Як подолати нездорову логіку погрози і страху? Як саме зупинити загальнопоширену динаміку недовіри?» Відповідаючи на ці запитання, Папа Франциск пише:

«Ми повинні прагнути справжнього братерства, що ґрунтується на спільному походженні від Бога і здійснюється в діалозі та взаємній довірі. Прагнення миру глибоко вписане в серці людини й ми не повинні відмовлятися, змиряючись із чим-небуть меншим від цього».

 

Мир як шлях слухання, що ґрунтується на пам’яті, солідарності й братерстві

Вказуючи на важливість пам’яті в будуванні миру, Вселенський Архієрей згадує «хібакуся», як називають тих, хто пережив атомні бомбардування в Хіросімі й Наґасакі. Вони «підтримують живим полум’я колективного сумління, свідчачи наступним поколінням про жахіття того, що сталося в серпні 1945 року, та про невимовні страждання, що тривають донині».

Пам’ять про ці події, з одного боку, допомагає уникати тих самих помилок, а з іншого — накреслює шлях до теперішніх та майбутніх рішень, які провадять до миру.

Солідарність — ще одне ключове поняття для будування миру. «Неможливо насправді досягнути миру без переконаного діалогу чоловіків та жінок, які шукають правду поза межами ідеологій і відмінних поглядів», — пише Святіший Отець. Мир потрібно будувати постійно, співпрацюючи заради спільного блага, дотримуючись власних обіцянок та шануючи право.

«Отож, мирний процес — це тривалі зусилля, — підкреслює Папа. — Це терпеливий труд пошуку правди і справедливості, який шанує пам’ять постраждалих і крок за кроком відкриває спільну надію, що сильніша від помсти».

Вказуючи на важливість рівності та співвідповідальності в демократичній формі суспільства, Папа Франциск зауважує: необхідно не тільки ознайомлювати людей з особистими правами, але й нагадувати їм про обов’язки стосовно інших. Усвідомлення обов’язку та його втілення залежать насамперед від самоопанування, від здатності взяти на себе відповідальність і визнати певні межі свободи — як для окремих осіб, так і для груп.

Глава Католицької Церкви зазначає, що християни черпають натхнення від Христа, який віддав своє життя задля нашого примирення. «Церква повною мірою бере участь у шуканні справедливого суспільного порядку, служачи спільному благу та живлячи надію на мир через переказування християнських цінностей, моральне вчення і соціальну й виховну діяльність».  

 

Мир як шлях примирення в братерському сопричасті

Папа підкреслює, що Святе Письмо, особливо через слова пророків, закликає людей до Союзу з Богом і між собою. «Ідеться про те, — пояснює він, — щоб відмовитися від бажання панувати над іншими та навчитися сприймати один одного як людей, як Божих дітей, як братів і сестер. Ніколи не слід зводити іншого до того, що він міг сказати чи зробити, але його належить шанувати за обітницю, яку він носить у собі. Тільки обираючи шлях пошани, можна розірвати спіраль помсти й ступити на шлях надії».

Процитувавши євангельський уривок (Мт 18, 21-22), у якому святий Петро запитує Христа, скільки разів потрібно прощати ближньому, Святіший Отець наголошує, що «шлях примирення закликає нас віднайти в глибині свого серця силу прощення та здатність визнавати одні одних братами й сестрами».

У Посланні також наголошується, що питання миру важливе не тільки для суспільної сфери, а також і для політичної та економічної.

«Ніколи не буде справжнього миру, — підкреслює Папа, — якщо ми не будемо здатні побудувати справедливішу економічну систему».

 

Мир як шлях екологічного навернення

«Перед лицем наслідків нашої ворожості до інших, непошани до спільного дому та нищівної експлуатації природних ресурсів» Вселенський Архієрей закликає до екологічного навернення. Воно має провадити «до нового бачення життя, з усвідомленням великодушності Творця, який дав нам Землю». Це навернення потрібно розуміти як переосмислення наших стосунків із ближніми, з іншими живими істотами, зі створінням у його повному розмаїтті та з Творцем, який є джерелом усього життя.

 

Отримуємо те, чого сподіваємося

«Шлях примирення вимагає терпеливості й довіри. Неможливо осягнути мир, якщо його не очікуємо», — зазначає у Посланні Папа Франциск. Насамперед потрібно вірити в саму можливість миру, вірити, що інша людина потребує миру так само, як і ми. «В цьому, — додає він, — можемо черпати натхнення з Божої любові до кожного з нас, любові визвольної, безмежної, безкорисливої, невтомної любові».

Папа підкреслює, що причиною конфліктів часто є страх, тому важливо долати свої людські страхи, визнаючи себе потребуючими дітьми перед Тим, Хто нас любить і чекає, як батько в притчі про Блудного сина. Христові учні мають підтримку на цьому шляху через Таїнство Примирення, що відновлює людей і спільноти та закликає нас спрямовувати погляд на Христа, який примирив «все, чи то земне, а чи небесне, встановивши мир кров’ю Його хреста» (Кол 1,20); а також спонукає відмовитися від насильства в думках, у словах і в ділах, як щодо ближніх, так і щодо створіння.

«Нехай же Бог миру нас благословить і допоможе нам, — пише на завершення Папа Франциск. — Нехай же Пресвята Марія, Мати Князя миру й Мати всіх народів землі, крок за кроком супроводить і крок за кроком підтримує нас на шляху примирення. Нехай кожна людина, яка приходить у цей світ, зможе пізнати життя в мирі та в усій повноті розвивати обітницю любові й життя, яку несе в собі».

 

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

Папа Франциск

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: