Жінки — джерело життя. Однак їх невпинно принижують, б’ють, ґвалтують… кожне насильство, завдане жінці, це безчещення Бога, народженого жінкою, — сказав Папа Франциск у проповіді на Новий 2020 рік.
Святіший Отець очолив Месу в базиліці св.Петра у Ватикані з нагоди урочистості Пресвятої Богородиці Марії.
Ось текст його проповіді:
«Якже сповнився час, Бог послав свого Сина, що народився від жінки» (Гал 4,4). Народився від жінки: ось як прийшов Ісус. Він не з’явився у світі дорослим, але — як нам каже Євангеліє — був «зачатий у лоні» (Лк 2,21), там прийняв нашу людську природу, день за днем, місяць за місяцем. У жіночому лоні Бог і людство з’єдналися, щоб уже ніколи більше не розставатися: також і зараз, у Небі, Ісус живе в тілі, яке прийняв у лоні матері. В Богові є наше людське тіло!
Першого дня року ми відзначаємо ці заручини Бога з людиною, що розпочалися в лоні жінки. У Бозі завжди буде наша людська природа, а Марія назавжди буде Матір’ю Бога. А жінка є матір’ю, це суттєво. То з неї, з жінки, вийшло спасіння; а отже, немає спасіння без жінки. Там Бог з’єднався з нами, і якщо ми хочемо з’єднатися з Ним, то треба пройти тим самим шляхом: через Марію, жінку й матір. Отож розпочнімо рік під знаком Божої Матері, Жінки, яка зіткала людське в Бозі. Якщо ми хочемо переплести людяністю ниті наших днів, то повинні почати від Жінки.
Народився від жінки. Відродження людства почалося з жінки. Жінки — джерело життя. Однак їх невпинно принижують, б’ють, ґвалтують, схиляють до проституції та до усування життя, яке вони носять у своєму лоні. Кожне насильство, завдане жінці, це профанування Бога, народженого від жінки. З жіночого тіла прийшло спасіння для людства: за тим, як ми сприймаємо тіло жінки, ми розпізнаємо рівень своєї людяності. Скільки ж разів жіноче тіло вже покладене на безбожні вівтарі реклами, прибутків, порнографії, експлуатоване як сфера використання! Його потрібно визволити від споживацтва, його треба поважати й шанувати. Це найшляхетніше тіло світу, воно зачало й народило Любов, що нас спасає! Сьогодні принижуване також і материнство, бо єдиний розвиток, який становить предмет цікавості, — економічний. Є матері, які ризикують вийти у тяжку дорогу, щоб у відчаї спробувати дати плодові свого лона краще майбуття, — а їх визнають непотрібними люди, які мають набитий кендюх і безліч речей, зате без любові.
Народився від жінки. Згідно з біблійним переказом, жінка це кульмінація створіння, як підсумування цілого діла створіння. Справді бо, в ній міститься мета самого творення: народження й турбота про життя, єдність з усім, піклування про все. Саме це робить Божа Матір нині у Євангелії: «Марія — каже текст — зберігала всі ці справи і роздумувала над ними у своєму серці». Вона зберігала все: радість від народин Ісуса і сум через негостинність Віфлеєма; любов Йосифа і подив пастухів; обітницю і невпевненість у майбутньому. Вона все брала до серця і в своєму серці все розставляла по належних місцях, навіть труднощі долі. Тому що Вона у своєму серці розміщала все з любов’ю і все ввіряла Богу.
У Євангелії ця поведінка Марії згадується вже вдруге: під кінець тихого життя Ісуса Євангеліє каже, що «мати Його зберігала всі ці слова у своїм серці» (Лк 2,51). Це повторення допомагає нам усвідомити, що зберігання в серці — це не милий жест, який Божа Матір робила подеколи, а Її звичка. Характеристика жінки — брати собі життя до серця. Жінка показує, що сенс життя полягає не в тому, щоби постійно виробляти нові речі, але щоби брати до серця те, що є. Тільки той, хто дивиться серцем, бачить добре, оскільки він спроможний «бачити нутро»: людину за її помилками, брата за його слабкостями, надію в труднощах, Бога — в усьому.
Розпочинаючи новий рік, запитаймо себе: чи вмію я дивитись на людей серцем? Чи для мене важливі люди, з якими я живу? А насамперед — чи в центрі мого серця є Господь? Тільки якщо життя для нас важливе, ми зуміємо про нього потурбуватися і подолати байдужість, яка нас оточує. Просімо про цю благодать: щоби прожити рік із прагненням піклуватися про інших. А якщо хочемо іншого світу, який був би домом миру, а не плацдармом війни, то нехай нам лежить на серці гідність кожної жінки. З жінки народився Князь миру. Жінка — подателька і посередниця миру, вона має бути уповні включена в процеси вироблення рішень. Тому що коли жінки можуть переказувати свої дари, світ стає більш єдиним і мирним. Тому досягнення стосовно жінок — це досягнення стосовно цілого людства.
Народився від жінки. Новонароджений Ісус відобразився в очах жінки, в обличчі своєї Матері. Від Неї отримав перші прояви ніжності, з Нею обмінявся першими усмішками. Разом із Нею розпочав революцію ніжності. Церква, вдивляючись у Дитя Ісуса, закликана продовжувати цю революцію. Подібно до Марії, Церква — жінка і мати, а в Божій Матері віднаходить власні характерні риси. Бачить Її непорочною і почувається покликаною відкинути гріх і мирську поведінку. Бачить Її плідною і почувається покликаною проголошувати Господа, щоби зроджувати Його в людських сумліннях. Бачить Її, Матір, і почувається покликаною прийняти кожну людину як сина.
Церква, наближаючись до Марії, віднаходить себе, знаходить свій центр і єдність. Натомість ворог людського роду, диявол, силкується її розділити, висуваючи на перший план відмінності, ідеології, упередження і договорняки. Але ми не розуміємо Церкви, якщо дивимося на неї, виходячи зі структур, програм і тенденцій: щось у ній розуміємо, але не її суть. Тому що Церква має материнське серце. А ми, діти, призиваємо нині Божу Матір, яка нас єднає як віруючих людей. О Мати, збуди в нас надію, дай нам єдність! Жінко спасіння, ввіряємо Тобі цей рік, зберігай його у своєму серці. Прославляємо Тебе, Пресвята Богородице, Пресвята Богородице, Пресвята Богородице!
фінансово.
Щиро дякуємо!
