В Одесі, у кафедральному соборі Успіння Пресвятої Діви Марії, у широкому колі єпископів, священників, богопосвячених, вірян, рідних та друзів, у суботу 4 січня відзначив 25-ту річницю єпископських свячень владика Станіслав Широкорадюк.
Єпископ Станіслав 2 лютого 2019 року став єпископом-коад’ютором Одесько-Сімферопольської дієцезії. Сама дата його єпископських свячень припадає на 6 січня, і в цей день її відзначили в Харкові, у кафедральному соборі Успіння Пресвятої Діви Марії — у Харківсько-Запорізькій дієцезії, яку він очолює з 2014 року.
Поздоровленням, привітанням та, звісно, подарункам, передувала Свята Меса, яку очолив владика Станіслав. Перед початком Меси єпископ-ординарій Одесько-Сімферопольської дієцезії Броніслав Бернацький, звертаючись до рідних сестер єпископа Станіслава, пригадав свої відвідини їхнього батьківського дому. І цим «приватним спомином» ніби надав усій подальшій «церемонії» сімейний тон…
З амвона цього разу була виголошена не «класична» проповідь. Отець-канонік Григорій Семенков, настоятель катедри у Харкові, розповів про шлях служіння ювіляра. А на цьому шляху єпископу Станіславу випали честь і відповідальність розбудовувати Церкву (і церкви) у пострадянській Україні, нести людям Божу любов та милосердя. Він багато років очолював Релігійну місію «Карітас-Спес». Власне, про своє служіння єпископ Широкорадюк детально розповідав у нещодавньому інтерв’ю часопису «CREDO».
Після подячної літургії владику Станіслава вітали парафіяни, представники польського земляцтва Одеси, співробітники «Карітасу», члени одеської спільноти Францисканського ордену світських, священники та інші. Вітали і обдаровували подарунками.
А найкращим подарунком, мабуть, став той, який єпископ Станіслав зробив собі сам, звернувшись до присутніх:
«Я просив би одне: хто може, у цей день — прийняти Святе Причастя у моєму намірі, і це буде наша спільна подяка за ці 25 років, за ті великі благодаті, які Бог уділяв через моє негідне служіння»…
фінансово.
Щиро дякуємо!
