Католицька Церква на сьогодні така само слабка, що й Англіканська. Обидві спільноти піддаються секуляризації та зазнають наслідків швидких культурних змін.
Але Католицька Церква, на відміну від Англіканської, володіє засобами, щоб із цією кризою порадити, — вважає Ґевін Ашенден, колишній англіканський єпископ і капелан королеви Єлизавети ІІ. Перед самими Різдвяними святами, у четверту неділю Адвенту, він був прийнятий до Вселенської Церкви.
Ділячись своїм досвідом в інтерв’ю для тижневика «The Spectator», Ашенден зауважує, що поширена нині тенденція — як у англіканців, так і в католиків, — це ослаблення надприродного виміру Церкви. Коли в християнах слабшає духовне життя, молитва, занепадає харизматичний і пророчий вимір, — це стараються компенсувати суспільно-політичною діяльністю.
На думку колишнього англіканського єпископа, перед цією спокусою сьогодні стоять і англіканці, й католики. У ситуації Католицької Церкви проявом цієї тенденції була вже «теологія визволення». Натомість англіканська спільнота пішла в бік «м’якого соціалізму» і політкоректності. Промовистим прикладом є цитована співрозмовником Ашендена, Демієном Томпсоном, позиція нинішнього Примаса англіканців. Нещодавно він виступив проти поділу шкільного одягу на дівчачий і хлоп’ячий, бо це ставить у складну ситуацію трансгендерних учнів.
Як каже колишній капелан королеви Єлизавети, Церква повинна повернутися до виключно релігійної діяльності. Вона має навчати людей молитви і вводити їх у живі стосунки з Богом. Потреба цього величезна, бо, попри секуляризацію, в людині надалі є сильне екзистенційне прагнення Бога.
Ґевін Ашенден також зізнався, що сьогодні для нього найважливішим є розвиток автентичного монастичного життя. На його переконання, саме воно може мати вплив на відродження надприродного виміру Церкви, завдяки чому ми зможемо впоратися з нинішньою кризою.