Піст — чудовий час духовної віднови. Під час цього періоду ми намагаємося відмовлятися від того, що нас віддаляє від Бога, та культивувати звички, які нас до Нього наближають.
Зазвичай ми обмежуємо себе у споживанні солодощів чи інших продуктів, намагаємося менше часу проводити перед телевізором, обмежуємо себе у користуванні соцмережами. Пропонуємо також скористатися порадами св. Йоана Павла ІІ, які допоможуть нам краще пережити Великий Піст.
1.
У своєму першому посланні на Великий Піст 1979 року Понтифік писав: «Не брати нічого із собою передбачає не лише відмову від зайвого. Іноді навіть слід відмовитися від найнеобхіднішого, як це вчинила бідна вдова (пор. Мк 12, 41-44), яка добре усвідомлювала: вона дарує Богові лише те, що отримала як дар від Нього».
Іншими словами, цілком добре врешті-решт позбавитися усього того, що нам заважає, чого ми маємо над міру. Однак варто піти далі й у потрібний момент бути готовими обирати більше добро. Нехай приклад бідної вдови супроводжує нас впродовж цього часу й допомагає не усправдлевлюватися надто легко.
2.
У посланні на Великий Піст 1980 року св. Йоан Павло ІІ писав: «Ділитися з іншими по-справжньому означає зустрітися з ними. Це допомагає нам звільнитися від зв’язків, які нас поневолюють, дивитися на інших як на наших братів і сестер, знову відкрити, що ми — діти одного Отця, Його спадкоємці та співспакоємці Христові (пор. Рим 8, 17). Саме Він обдаровує нас нетлінним багатством».
3.
«Піст — це час правди. За прикладом доброго самарянина (пор. Лк 10, 29-37), ми повинні зупинитися, побачити наших сестер і братів, а також пожертвувати їм щодня свій час та блага, якими диспонуємо. Добрий самарянин — це Церква! Кожен з нас покликаний і зобов’язаний бути добрим самарянином. Добрий самарянин живе милосердям. Подивімося на себе чесно, щиро і просто. Наші ближні — це убогі, хворі, відкинуті. Як ми до них ставимося? Якою є наша любов? Що ми називаємо правдою?» — писав Папа у посланні на Великий Піст 1982 року.
фінансово.
Щиро дякуємо!
