Чому Ной так довго будував ковчег?

Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 20 березня

Сьогодні Церква східного обряду подає для роздумів уривок про вихід Ноя та його сім’ї з ковчега.

Ми не знаємо, якою була земля, коли Ной ступив на неї. Можна лише уявити наслідки такої стихії: зруйновані помешкання, повалені дерева, гори каміння й піску, жодної живої істоти; або й страшнішу картину: суцільна гнилизна та різкий запах від неї. Проте, мабуть, логічніше припустити, що Ной і його сім’я такого не побачили, що земля була повністю оновлена й готова до життя на ній.

Від моменту, коли Бог задумав знищити людство й коли Ной здобув ласку в очах Господніх, до моменту входу Ноя в ковчег минули десятиліття, а можливо — й ціле століття. Будівництво ковчегу вимагало багато часу та неймовірних зусиль для Ноя і його синів. Упродовж цього часу Бог терпеливо дивився на землю, яка була переповнена насильством. Можливо, це був час, коли людство могло змінити свою поведінку, покаятися й навернутися.

Води лили на землю сорок днів і сорок ночей. Було знищено все, що мало віддих життя; був знищений гріх і всі його наслідки. Але набагато довше води відступали; набагато довше земля відновлювала своє обличчя від наслідків гріха. Ной не поспішав вийти з ковчега, не приймав рішень самостійно. Він чекав, вивчав ситуацію через поведінку птахів, знову чекав; вийшов лише тоді, коли йому сказав Господь. Час тривалого перебування в ковчезі, час очікування Ноя був часом оновлення землі.

Цю біблійну подію можна спроектувати й на наше життя. Будування ковчега — час, коли Бог бачить наше гріховне життя, терпеливо чекає на наше покаяння та навернення. Потоп — час, коли ми усвідомлюємо свою гріховність і перемінюємо своє життя. Тоді ковчег стає для нас місцем порятунку, а води потопу — очищенням, змиванням гріха. Відступання вод, оновлення землі, перебування в ковчезі — час, коли Господь у співпраці з нами зцілює наші гріховні рани, відновлює наше серце, думки, емоції. Якщо під час першого періоду ми не розуміли, що потребуємо навернення, переміни життя й мислення, що лише ковчег є місцем порятунку, то води потопу стають для нас карою, смертю.

Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.

Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856 або через систему LiqPay.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com