Як повідомлялося раніше, до Верховної Ради внесено законопроєкт №3316 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо протидії злочинам на ґрунті ненависті за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності). Як сам законопроект, так і зміни та доповнення, які він пропонує внести у всі статті Кримінального кодексу, що стосуються насилля, викликає багато питань у віруючих людей різних конфесій та представників духовенства різних Церков.
Єпископ Харківсько-Запорізької дієцезії Павло Гончарук поділився з читачами CREDO своїми думками та позицією з приводу цього законопроєкту і небезпеками, які він за собою тягне:
— У контексті цього законопроєкту слід зазначити декілька важливих речей. По-перше, Церква огортає своєю душпастирською опікою людей із гомосексуальними схильностями. І не закликає нікого до того, щоби тих людей кривдити. Я у своїй душпастирській діяльності неодноразово зустрічався із людьми, які мають таку проблему. Я товаришував їм у духовному керівництві, був їхнім сповідником і знаю, як вони страждають, як їм важко, через що їм доводиться проходити. Церква, як можемо про це прочитати хоча б у Катехизмі Католицької Церкви, намагається допомагати людям із нетрадиційною сексуальною орієнтацією. Цих людей не засуджується і не перекреслюється. По-друге, гомосексуалізм є неприйнятним, Богом засудженим гріхом і ми можемо прочитати про це у Святому Письмі. Це гріх не лише проти Бога, а й проти людської природи. По-третє, це не означає, що людей, які мають гомосексуальні схильності, треба кривдити чи якимось чином принижувати. Вони страждають. І Церква не закликає до того, щоб їхні страждання поглиблювати через дискримінацію, утиски чи переслідування.
Проте, коли приймаються закони, наслідком яких є захист прав одних громадян, коштом гарантованих Конституцією прав інших громадян, коли священнослужителі не зможуть називати гріх гріхом, бо це вже буде злочином, ми не маємо права мовчати. Проблеми будуть значно більшими і будуть впливати на значно більшу кількість людей. Адже правоохоронці, котрі є християнами, будуть змушені застосувати до мене силу за те, що я проповідую Євангеліє і Христа. Це буде трагедія багатьох людей, які внаслідок того, що будуть захищати людський закон, підуть проти закону Божого і підпадуть під церковні кари. Той, хто такий законопроект подає до розгляду, і ті, що за нього проголосують, спричиняться до страждань багатьох людей.
Такого типу законотворчість може стати прецедентом до багатьох інших абсурдних законів, які доведуть суспільство до цілковитого краху. Ну бо чому б не дозволити продаж алкоголю неповнолітнім чи продаж та вживання наркотичних речовин? Чому б не узаконити педофілію, адже хтось має такі потреби, а заборона утискає його право їх заспокоювати? Навіщо в’язниці, адже вони обмежують свободу інших людей? Словом, це «скринька Пандори». Ми добре знаємо із Святого Письма, що мешканці Содому хотіли зґвалтувати ангелів, які прийшли до Лота, вимагали, щоб він видав їм своїх гостей на втіху. Це свідчення того, що якщо дозволити пристрастям та розпусті зайти задалеко, то цьому вже не буде межі. І дійдемо до того, що люди, які живуть у злагоді із своєю природою, є чоловіками і жінками, будуть вважатися ворогами тих, що загубилися і не знають, хто вони.
На сьогоднішній день наше законодавство вже має усі потрібні закони, які захищають права людини, її людську гідність, і немає потреби вигадувати щось нове й окреме. Адже цей новий законопроєкт вдаряє по правах і свободах, які вже є гарантовані нам Конституцією. Він обмежує право людини до свободи совісті та сповідування норм та принципів своєї віри. Ми не зможемо передавати своїм дітям правд своєї віри, бо це буде дискримінація. Цей закон дуже підступний, адже прикриваючись добрими намірами, він має на меті надати правовий статус тому, що є відхиленням від норми. Зрештою люди опиняться в ситуації, коли через свої переконання будуть порушувати закон. Священники, які будуть відмовляти уділяти шлюбу одностатевим парам, стануть злочинцями і підуть до в’язниці.
Я закликаю християн бути свідомими і мати чітку позицію. Ми не закликаємо до переслідувань людей через їхню статеву орієнтацію, не закликаємо до ненависті, але закликаємо до того, щоб не приймати закон, який буде захищати права одних людей, коштом порушення прав інших. Ми хочемо мати право гріх називати гріхом, бо це наш обов’язок, як людей віруючих у Христа. Досі це право нам гарантувала Коституція. І якщо це зміниться, тоді почнеться терор — у тюрмах будуть сидіти священники, єпископи та миряни, які виконували свою місію – проголошували Євангеліє.
фінансово.
Щиро дякуємо!
