Свідчення

Йоан Павло ІІ ще не сказав свого останнього слова. Чудеса за заступництвом святого

15 Травня 2020, 13:43 2063

Близький сім’ям, молоді, хворим, самотнім, тим, хто шукає своє покликання, пастир з неперевершеним почуттям гумору і сьогодні не забуває про своїх овець. Можемо бути впевненими, що Йоан Павло ІІ ще не сказав свого останнього слова.

Настоятелька Малих сестер католицького материнства попросила с. Марію Симон-П’єр Норманд, яка страждала на хворобу Паркінсона, написати ім’я папи. Це було для неї так складно, що сестра не могла втримати ручку в руці. Пам’ятає, що щось «нашкрябала». Але ввечері відчула бажання щось записати і здивувалася, що її писання можна було розібрати. О 4.30 ранку сестра самостійно спустилася до каплиці — хоча раніше кожний рух завдавав їй болю. Вона стала навколішки перед Пресвятими Дарами і відмовила Таємницю Світла, відчувши при цьому великий мир і радість. Під час спільної Утрені черниця вже могла рухати лівою рукою (була шульгою), а на Святій Месі з її обличчя зник параліч. Так виглядало чудо, вимолене за заступництвом Йоана Павла ІІ.

 

Папа під балконом

Але як відомо, чуда ставалися і за життя папи. І в цьому немає нічого дивного — людина настільки молитовна, настільки занурена в Богові, була відкрита на Його дію.

П’ятирічний Ерон Бадильйо з Мексики страждав на лейкемію, а лікарі не давали батькам надії. Коли виявилося, що Йоан Павло ІІ прилітає до Мексики з апостольським візитом, сеньйора Бадильйо вирішила, що вони сім’єю поїдуть до Закатекаса — «адже це лише дві години від Ріо-Ґранде!» Її чоловік виступив проти — був політиком з лівими поглядами — але дружина наполягла на своєму, ба більше — потягла його до першого ряду паломників. Ерон мав випустити голуба на честь папи. Святіший Отець побачив хлопчика, усміхнувся і поцілував його в голову. Після закінчення Святої Меси Ерон сказав, що він голодний і з’їв би курку. Це було дуже дивно, бо вже два тижні хлопчик не приймав нормальну їжу. Лейкемія зникла протягом двох місяців, а батько Ерона так закохався в Бога, що, як стверджує друг сім’ї, кард. Барраган: «Його віра більша за мою».

Еріх Квен був лікарем, мешкав в Інсбруку і його точно не цікавила навколоцерковна атмосфера. Він шукав сенс життя, побував у різних сектах, але в своїх пошуках ніколи не цікавився Богом. Одного ранку його розбудили голоси за вікном. З’ясувалося, що того дня до його рідного міста мав приїхати Йоан Павло ІІ, а траса папамобіля пролягала якраз повз його будинок. «Що? Папа під моїм балконом?» Еріх, хоч і був невіруючим, з цікавості пішов на Святу Месу. Результат? За кілька років вирішив змінити лікарський халат на сутану.

Схожу історію пережив Мішель Ремері, нідерландський делегат на Всесвітньому Дні Молоді на Філіппінах у 1995 р. Він не був практикуючим католиком і ставився до поїздки, як до екзотичної подорожі. Але мав прочитати в присутності Святішого Отця послання до молоді всього світу. Йоан Павло ІІ також дав молоді завдання: розповідати про Христа. Після повернення Мішель закінчив університет, знайшов хорошу роботу, але відчував, що чогось йому бракує. Він знову поїхав на Всесвітній День Молоді — цього разу в Парижі, а відразу після повернення захворів. Поки хлопець одужував у нього був час подумати над своїм покликанням. Коли він дійшов до того, що ніщо не заважає йому стати священником, то відчув мир і вигукнув: «Боже, тепер ми обидва знаємо, чого Ти від мене хочеш!»

 

Я шукав вас

Багато чудес відбувалося також після смерті цього незвичайного свідка Христа — особливо навернень: так, ніби люди хотіли перевірити, хто Той, кому повірив папа.

Елеонора та Гелена — обидві невіруючі — в день смерті Святішого Отця були на площі Святого Петра. Коли вони почули, що Папа відійшов до дому Отця, в ту ж мить отримали благодать віри. Американка Джоан Лорейн не була в храмі 55 років, але коли в її парафії після смерті Йоана Павла ІІ виставили Книгу співчуття, подумала, що варто би щось написати. Вона увійшла до собору і раптом… відчула повну Присутність Любові. Жінка сказала, що хоче впасти перед вівтарем і провести там решту життя.

А фізичні зцілення? Їх теж не бракує. П’ятнадцятирічний Давид страждав на рак нирок і легень. Численні процедури не давали результатів. Хлопець уже був готовий «зустрітися з померлим дідусем». Його батьки та сестра вирішили поїхати до Рима, до гробу Йоана Павла ІІ. Ідея була божевільною, бо Давид був такий слабкий, що не міг навіть сидіти. Біля гробу папи сім’я помолилася «Отче наш», а коли вони промовляли слова «Нехай буде воля Твоя», відчули великий мир. Що сталося потім? Увечері хлопець уже міг набагато краще рухатися і спокійно повечеряти. Наступного дня вони вчотирьох пішли на екскурсію по Риму, а через місяць пухлина повністю зникла.

Джоанна молилася за заступництвом Йоана Павла ІІ за свою ще ненароджену доньку. Лікарі казали, що у дитини немає нирок, але вона народилася здоровою.

Одинадцятирічна Ада з раннього дитинства страждала від хвороби ока — на очній тканині з’явилася темна пляма, яка постійно росла. В день операції її мати молилася за заступництвом Йоана Павла ІІ. А в цей час лікар зі здивуванням сказав, що небезпечне пляма зникла.

 

Встань, не бійся!

А як виглядало канонізаційне чудо? Його пережила Флорібет Мора Діас, мешканка Коста-Ріки, мати чотирьох дітей, бабуся п’ятьох онуків. Певний час вона страждала від сильного головного болю. Виявилося, що утворилася аневризма, але операція була пов’язана із загрозою для життя або ушкодженням мозку. Єдине, що залишалося жінці, — приймати знеболювальні (які вводили її в отупіння) і чекати смерті в колі сім’ї. Тоді саме наближалася беатифікація Йоана Павла ІІ. Чоловік запросив Флорібет подивитися її по телебаченню. Попри нічний час жінка приготувала вівтар з фотографією усміхненого папи і почала дивитися трансляцію. А на ранок… почула слова: «Встань, не бійся!» «Добре, встану», — сказала вона і як нічого не бувало пішла до кухні. Голова більше не боліла, а дослідження за кілька місяців показали, що аневризма зникла.

Це тільки кілька чудес із багатьох, вимолених через святого папу. Близький сім’ям, молоді, хворим, самотнім, тим, хто шукає своє покликання, пастир з неперевершеним почуттям гумору і сьогодні не забуває про своїх овець. Можемо бути впевненими, що Йоан Павло ІІ ще не сказав свого останнього слова.

 

Переклад CREDO за матеріалами: Рената Червінська, Stacja7

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

Йоан Павло ІІ

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com zlib project Immediate Unity