Учора, 8 червня 2020р., у Львові відбулася презентація проєкту «Католицизм: мандрівка до серця віри» американського проповідника, письменника і богослова єпископа Роберта Баррона.
Участь у презентації взяли єпископ-помічник Львівської архідієцезії РКЦ Едвард Кава, єпископ-помічник Львівської архієпархії УГКЦ Володимир Ґруца, український правозахисник, релігієзнавець, співзасновник Української Гельсінської групи пан Мирослав Маринович, директор видавництва «Свічадо» пан Богдан Трояновський, професор кафедри богослов’я, доктор патристичного богослов’я отець Олег Кіндій та промоутерка проєкту в Україні сестра Климентія Луків зі Згромадження Сестер святого священномученика Йосафата, УГКЦ.
Презентація книжки проходила у кафедральному соборі св. Юра Львівської архієпархії УГКЦ. Усі причетні до створення проєкту ділилися своїми враженнями від книжки «Католицизм», розповідали про процес реалізації та чому погодилися підтримати цю, на перший погляд шалену, ідею.
Сестра Климентія Луків, ідейна натхненниця та промоутерка проєкту, розповіла про те, як народилася сама ідея, а також що було найважчим у її реалізації та які ще є плани, пов’язані з проєктом «Католицизм»:
— У 2016 році ми були із сестрами на курсі про те, як можна використовувати медіа в євангелізації. Тоді все і почалося — з фільму, фрагмент якого нам показав Антатолій Бабинський. Мене дуже захопив цей фільм. Я захотіла переглянути його повністю, але ще тоді не знала англійської; крім того мені дуже хотілося, щоб його побачило якомога більше людей і подумала, що треба би його перекласти. Це був початок шляху. Ідея була шалена, бо я не мала ані грошей щоб реалізовувати такий проект, ані уявлення про те, як саме це робити. Та головне було відважитися, і почали відчинятися все нові й нові двері. Так сьогодні я опинилася тут. І ми презентуємо переклад книжки «Католицизм». Пам’ятаю, наче сьогодні, у 2018 році на Вознесіння я отримала відповідь від пана Батруха, власника студії дубляжу в Києві, що він готовий працювати над дубляжем фільму за власні кошти. Це був справжній Божий подарунок.
Взагалі, кожний період реалізації мав свої труднощі: було багато питань без відповідей і я почала шукати. Тому кожний реалізований крок — це Боже чудо. Коли «замовником» є Бог, то відчиняються всі двері. Далі на нас чекає фільм і навчальна програма. Плануємо, що восени вона з’явиться друком і нею зможуть користуватися в парафіях, при монастирях. Я щиро вірю, що за допомогою цього проєкту ми ще більше почнемо любити Ісуса.
Владика Володимир Груца поділився думками про важливість такої літератури для сучасних молодих людей:
— Світ продовжує змінюватися. Церква пережила багато реформ. Церкву я часто порівнюю із такою старшою панею, яка носить на собі всі прикраси, успадковані від попередніх поколінь, і починає нагадувати музей. Проте Церква не повинна нагадувати музей. Вона має бути місцем не для експонатів, а місцем зустрічі з живим Христом. Я багато спілкуюся з молоддю і мене найбільше непокоїть їхній страх перед потребою робити вибір. Їх лякає потреба приймати остаточні рішення, бо вони не впевнені, що зможуть у них вистояти. Забагато можливостей, занадто великий вибір. Сучасна молодь потребує конкретних відповідей. Потребує того, щоби їй вказали шлях. Ця книжка може їм у цьому допомогти.
Пан Богдан Трояновський, директор видавництва «Свічадо», розповів чому видавництво згодилося працювати над проєктом та як така книжка, як «Католицизм», може допомогти Церкві у сучасному світі:
— Сестра була такою переконливою, що їй неможливо було відмовити. У нашій видавничій практиці це часто трапляється, що ми видаємо книжку, яку нам хтось порадив. Ми покладаємося на авторитет цих людей. А коли це такі люди як о.Олег і с.Климентія, то це не може бути нецікавим чи недобрим. Сучасна людина потребує такої мови і такого способу переказу євангельських істин, якими володіє єпископ Баррон. Сподіваюся, що для України такою особою стане сестра Климентія. Церква має дуже важливу місію: допомогти людині знайти Бога. Питання у формі — як ми будемо це робити? Маємо йти в ногу з часом і використовувати сучасні засоби поширення правди. Церква повинна промовляти мовою своїх сучасників.
Єпископ Едвард Кава підкреслив, що ця книжка не лише для тих, хто придивляється до Церкви ззовні, шукає і хоче відповідей, але і для людей у Церкві:
— Ця книжка й фільм не лише для людей ззовні, але й для нас, людей усередині Церкви. Вона влучає просто в серце. Ми оперуємо образами, і ця книжка яскраво представляє образ Церкви та віри. Показує красу Церкви, її культуру і духовну спадщину. Це прекрасне знаряддя для євангелізації. Чудовий подарунок для Церкви і для людей в Україні до П’ятдесятниці. Сьогодні молодь хоче, щоб її зацікавлювали. Наше прагнення ходити до Церкви було природніше. А молодь сьогодні очікує цікавої пропозиції. Особа єпископа Баррона показує приклад сучасного душпастиря. Це один із прикладів того, як молоді сьогодні можна подавати тайни віри у доступній формі, водночас не оминаючи нічого важливого. Ця книжка — дар для тої молоді, яка ще не скуштувала глибини Слова і стоїть на межі: формально ніби ще віруюча, але фактично знаходиться десь на виході з Церкви. Ми, як Церква, маємо вийти назустріч такій молоді, бо може виявитися, що скоро її у храмі вже не буде. Тому щиро дякую усім причетним, усім, хто з серцем доклався до цієї книжки. Я переконаний, що ви врятували не одне життя.
Отець Олег Кіндій щиро зізнався, щоб спершу був скептично налаштований щодо змісту книжки, але змінив думку, і розповів, як сприймає її тепер:
— Я спершу дуже скептично поставився до цієї книжки. Але коли почав читати і глибше вникати, то можу сказати, що кожний із 10 її розділів може бути вступом до окремої богословської дисципліни: христилогії, маріології, еклезіології, теодицеї тощо. Книжка відкрила для мене іншого Ісуса. Вона стала запрошенням до того, щоб думати глибше, ставити питання, шукати. Буду її радити молодим богословам, а також як чудовий посібник для проповідників. Коли читаєш «Католицизм», то дуже легко відчуваєш Божу доброту і хочеш мати справу з цим Богом — милосердним і водночас справедливим, який скеровує. Запалюєшся вогнем Божої любові і хочеш спастися сам, і хочеш дати її почитати всім, щоб усі спаслися.
Пан Мирослав Маринович, який написав вступне слово, розповів, що хоча і не погоджується з деякими тезами автора, та все ж вважає, що єпископ Баррон робить важливу справу і промовляє тією мовою, яку найкраще сприймає сучасний світ:
— Хочу привітати Згромадження і с.Климентію з успішним завершенням проєкту. Якби я не вірив у Бога, то хотів би мати таку проповідницю як сестра. Вона, як і владика Баррон, вміє знайти спільну мову із сучасними слухачами.
Маю зазначити: мені не подобається, що автор до певної міри підтримує тенденцію західної цивілізації уникати персоніфікації зла, бо все ж таки Ісус, перебуваючи в пустелі, бачив диявола як конкретну особу і бачив також диявола в очах того пізнього Юди, який уже стояв на порозі зради. І коли я був у ГУЛАГу, то теж бачив в очах деяких наглядачів диявола, особливо в одному. Тож і для мене диявол має конкретне втілення. Це єдина тема, де я не погоджуюся з автором. Бо питання «де є Бог, коли коїться зло», — це складне питання; але на нього дуже добре відповів священномученик о.Омелян Ковч, коли сказав, що бачить Бога в усіх тих людях у концтаборі. Тому боротьба зі злом виглядає не зовсім так, як собі люди уявляють. Пригадую, перша тюрма, до якої мене привезли, була у Харкові. Мене посадили до камери із в’язнем, який убив людину, бо вважав, що ця людина є злом, а зло, на його думку, треба знищувати. І з того часу мені дуже не подобається оте формулювання, що зло треба нищити, бо це може мати дуже трагічні наслідки. Зло треба долати. Може, тому Ісус збудував свою Церкву на тому, хто тричі Його зрадив? За логікою людей XXI століття, Ісус мав би попередити Петра і сказати: «Не роби так, бо Я планую на тобі будувати свою Церкву». Але Ісус вирішив будувати на зміцнених у вірі грішниках.
Презентація завершилася демонстрацією трейлеру до медіапроєкту, який має вийти вже восени і буде доступний для всіх зацікавлених.
фінансово.
Щиро дякуємо!
