Папа: боротьба з Богом — метафора молитви

Про боротьбу з Богом як метафору молитви Святіший Отець роздумував під час чергової загальної аудієнції.

Визнавши свою вразливість перед Богом, ми отримаємо нове серце. На це звернув увагу Папа Франциск у черговій катехезі, що була присвячена молитві. Він виголосив ці роздуми під час загальної аудієнції в середу, 10 червня 2020 р., що транслювалася з робочого кабінету в Апостольському палаці, повідомляє Vatican News.

Звернувши попереднього разу увагу на праотця Авраама як приклад цілковитої довіри Богові, цього разу Святіший Отець вказав на його онука, праотця Якова. Старозавітна книга Буття розповідає про перипетії людей з віддалених епох, але в їхніх історіях можемо знайти відображення нашого життя.

Покладаючись на власну спритність

Серед цих історій знаходимо розповідь про чоловіка, головним даром якого була спритність. Ідеться про Якова, другого сина Ісаака, який постійно суперничав зі старшим братом Ісавом і зумів підступом здобути від батька благословення та привілеї, пов’язані з первородством. І не лише це. Змушений втікати від брата у далекий край, він успішно реалізує всі свої починання, збагачується, здобувши великі отари, й добивається руки найгарнішої доньки Лавана, яку насправді покохав.

«Яків, якщо послуговуватися сучасною мовою, це людина, яка “зробила себе сама”, своїм інтелектом, спритністю зуміла здобути все, чого прагнула», — сказав Наступник святого Петра.

Нічна боротьба

Однак чогось Якову бракувало, а саме — зв’язку з коренями роду. Й ось одного дня він відчув поклик повернутись у свою батьківщину, де ще жив його брат, із яким стосунки були жахливими. Яків вирушає у тривалу подорож із великим караваном людей та худоби. І ось при потоці Яббок сталася незабутня подія. Переправивши своїх на другий берег, Яків ще якийсь час залишався на чужинській стороні, роздумуючи, що на нього чекає завтра, якою буде зустріч із братом. І коли стемніло, якийсь незнайомець приступив до нього й став із ним боротися. Як зазначив Святіший Отець, Катехизм Католицької Церкви бачить у цій розповіді символ молитви «як боротьби віри та перемоги витривалості».

Яків боровся всю ніч, не відпускаючи супротивника, аж доки той не торкнувся його стегнового м’яза, через що патріарх став кульгавим на все життя. Таємничий борець також дав йому нове ім’я: «Не Яків буде більш твоє ім’я, а Ізраїль, бо ти змагався з Богом і з людьми та й переміг!» Незнайомець не відкрив свого імені, але поблагословив Якова, і той зрозумів, що зустрівся із Богом «віч-на-віч».

Уразливість і переміна серця

«Боротися з Богом: метафора молитви. Іншими разами Яків проявив себе здатним спілкуватися з Богом, відчувати Його дружню та близьку присутність. Але з тієї ночі, через боротьбу, що затягнулася та в якій він майже здався, праотець вийшов переміненим», — зазначив Папа. Цього разу він «не є паном ситуації», стратегом і планувальником. Бог нагадує йому істину про смертність, що піддається страхові. Й саме «такий Яків», як наголосив Наступник святого Петра, отримав від Бога благословення, «з яким, кульгаючи, ввійшов в Обіцяну землю: уразливий, уражений, але з новим серцем». Доти він був самовпевненим, покладався на власну спритність, але через це — «непроникним для благодаті, стійким проти милосердя». Бог, однак, «спас те, що було втрачене».

«Всі ми маємо побачення з Богом серед ночі. Серед ночі нашого життя, серед численних ночей нашого життя, хвилин пітьми, гріха, періодів розгубленості. Там — місце побачення з Богом, завжди. Він застане нас зненацька в ту мить, коли ми цього не сподіваємося, коли насправді виявимо, що залишилися на самоті. Й тієї ночі, борячись із незнайомцем, усвідомимо, що ми лише вбогі люди, дозволю собі сказати: бідолашні. Але саме тоді, коли почуваємося бідолахами, ми не повинні боятися: бо саме в цей момент Бог дасть нам нове ім’я, що міститиме сенс усього нашого життя, перемінить наше серце й дасть нам благословення, приготоване для тих, які дозволили Йому себе перемінити», — підсумував Святіший Отець.