Конгрегація у справах святих видала «nihili obstat» («немає заперечень») для початку канонізаційного процесу незвичайної восьмирічної французької дівчинки Анни-Ґабріель Карон, яка померла від раку й попри молодий вік відзначалася незвично зрілою вірою та здатністю жертвувати страждання за грішників.
Дієцезіяльний етап беатифікаційного процесу Анни-Ґабріель Карон буде розпочатий 12 вересня 2020р. у французькій дієцезії Фрежюс-Тулон, де мешкала дівчинка. Згідно з процедурою, він, окрім іншого, ґрунтуватиметься на свідченнях щодо святості життя, героїчних чеснот Анни-Ґабріель і благодатей, отриманих за її заступництвом.
За словами Домініка Рея, ординарія дієцезії Фрежюс-Тулон, Анна-Ґабріель — це «приклад для хворих дітей та їхніх батьків». А постулатор її канонізаційного процесу, Паскаль Бартелемі підкреслює: «Анна-Ґабріель — це також приклад для дорослих. Одна з характерних рис нашого часу — це своєрідне поєднання маркетингу та ідеології, яке вимагає заспокоїти всі бажання, що лиш виникають. Поряд із цими явищами, які іноді нагадують тиранію, Анна-Ґабріель учить нас радості й краси реалізації та зречення, сприйнятих із променистою посмішкою. Тільки за три тижні до смерті вона відмовилася від участі в таборі “вовченят” [дитячий підрозділ європейських скаутів], до яких була дуже прив’язана. Її приклад надзвичайно промовистий і повчальний для дітей, підлітків… а можливо, ще більше для нас, дорослих!»
Анна-Ґабріель народилася 29 січня 2002р. в Тулоні. Вона була першою дитиною Алекcандра і Марі-Дофін Карон, побожного подружжя і членів християнського скаутингу. Її батько — моряк, а мама — філолог. Ще маленькою дівчинкою Анна-Ґабріель відзначалася великою і зрілою, як на її вік, чутливістю до страждань інших людей. У два з половиною роки вона казала, дивлячись на хрест: «Ісус страждає, я маю Його втішити», а потім приносила Йому маленькі жертви, «щоб витягнути тернові колючки з вінця Ісуса». В чотири роки питалася в батьків, чи скоро помре, й казала, що дуже б хотіла побачити Доброго Бога.
Проблеми зі здоров’ям розпочались у дівчинки влітку 2008р., коли вона стала відчувати біль у правій нозі. В лютому 2009р. у неї діагностували саркому Юїнга — злоякісну пухлину кісток, яка вже встигла пустити багато метастазів. Важке лікування, до якого вдалися негайно, було спрямоване на можливу ремісію хвороби. В цей час Анна-Ґабріель часто запитувала, чому Бог вибрав саме її для такого випробування. За порадою молодого ченця, о.Жана-Рафаеля Дюбрюле, семирічна дівчинка постановила жертвувати свої страждання в різних намірах, єднаючись з Ісусом. Попри важку першу хіміотерапію, вона дуже багато молилася і підкреслювала, що щаслива, бо у неї двоє батьків.
Навесні 2009р. настала короткотривала ремісія хвороби. Отець Дюбрюле уділив восьмирічній дівчинці Таїнства Першого Причастя та Миропомазання. Ті, хто був присутній на урочистості, згадують, що Анна-Ґабріель приступила до Євхаристії з дивовижною зрілістю та побожністю. Її духівник згадує: «Я ніколи не бачив, щоби хтось причащався, як вона. В моєму серці священника цей момент залишився як дуже зворушливий». Наступні місяці, попри важкі та обтяжливі медичні огляди, протікали спокійно, а Анна-Ґабріель виказувала щораз більшу турботу про своїх близьких — батьків і трьох братів та сестер, — хоча при цьому їй не бракувало дитячого погляду на світ. В розмові з мамою вона казала, що рада, що не померла, бо в Небі не мала би свого будиночка з блоків.
Однак хвороба повернулася в січні 2010р. Анна-Ґабріель, яка тоді дуже страждала, казала мамі: «Мамо, є дві речі, які мене турбують. (…) По-перше, я боюся помирати, а по-друге — боюся, що ти втомишся ходити так часто до лікарні». В лютому, перед найважчим рецидивом хвороби, дівчинка склала скаутську присягу, чим дуже пишалася. За кілька днів Анна-Ґабріель, яка боролася з сильним болем, зізналася мамі, що попросила Ісуса, щоб Він дав їй всі страждання дітей, які перебувають у лікарні, що вона приймає їх, щоб інші діти не страждали. Відтоді вона також просила батьків молитися не за душі в чистилищі, а за грішників. Пояснила це тим, що для неї жахливо, що люди й надалі грішать попри Жертву Ісуса.
Паліативна допомога не дала результатів і дівчинка страждала щораз більше від метастазів раку по всьому тілу. Виснажена хворобою, Анна-Ґабріель все ж постійно пропонувала батькам допомогти доглядати за молодшими братиками і сестричками та по дому. В ніч із 7 на 8 липня у неї стався інсульт, після чого хвороба перейшла у термінальний стан. До останніх хвилин життя Анна-Ґабріель не переставала жертвувати свої страждання за інших, а рідні згадують, що часто кликала Ісуса і розмовляла з Ним, ніби з присутнім біля неї. Незадовго до смерті дівчинка запитувала ченця, який був біля її ліжка, чи точно вона не піде до чистилища. Анна-Ґабріель Карон померла в ореолі святості 23 липня 2010р. після близько 30-годинної агонії.
фінансово.
Щиро дякуємо!
