Не поспішай викорінювати зло довкола себе

Роздуми над Божим Словом на XVI Звичайну неділю, рік А

Ще одну притчу подав їм (Ісус), промовляючи: «Царство Небесне подібне до чоловіка, що був посіяв добре зерно на своїм полі. Та коли люди спали, прийшов його ворог і посіяв кукіль поміж пшеницю та й пішов. Коли виросло збіжжя і вигнало колосся, тоді й кукіль появився. Прийшли слуги господаря і кажуть до нього: пане, хіба не добре зерно ти посіяв на твоїм полі? Звідки ж узявся кукіль? Він і відповів їм: ворог–чоловік зробив це. А слуги йому кажуть: хочеш, ми підемо, його виполемо? Ні! – каже, щоб, виполюючи кукіль, ви часом не повиривали разом з ним пшениці. Лишіть, нехай росте до жнив одне й друге разом. А під час жнив я женцям скажу: зберіть перше кукіль та зв’яжіть його в снопи, щоб його спалити; пшеницю ж складіть у мою клуню». Іншу притчу Він подав їм, кажучи: «Царство Небесне подібне до зерна гірчиці, що його взяв чоловік та й посіяв на своїм полі. Воно, щоправда, найменше з усіх зерен; але як виросте, стає найбільшим з усієї городини, і навіть стає деревом, так що птаство небесне злітається і гніздиться на його гілках». Ще іншу притчу повідав їм: «Царство Небесне схоже на закваску, що її бере жінка і кладе до трьох мірок муки, аж поки все не скисне». Все це говорив Ісус до людей у притчах, і без притч не говорив до них нічого, щоб збулося сказане пророком: «Уста Мої відкрию в притчах, оповім тайни, сховані від початку світу». Тоді Він відіслав народ і прийшов додому. І підійшли до Нього Його учні та й кажуть: «Виясни нам притчу про кукіль, що на полі». А Він у відповідь сказав їм: «Той, хто сіє добре зерно, — це Син Чоловічий; поле — це світ; добре зерно — це сини Царства; а кукіль — це сини лукавого; ворог, що його посіяв, — це диявол; жнива — це кінець світу; женці — це ангели. Так, як збирають кукіль і в вогні палять, так само буде при кінці світу: Син Чоловічий пошле своїх ангелів, які зберуть із його Царства всі спокуси й тих, що чинять беззаконня, і кинуть їх до вогняної печі: там буде плач і скрегіт зубів. І тоді праведні засяють, як сонце, в Царстві Отця свого. Хто має вуха, нехай слухає!» 

Мт 13, 24–43

Є такий злий жарт: «Коли помруть усі погані, то ми, хороші, нарешті заживем щасливо». І він добре характеризує оману декого в тому, ніби зло існує зовні нас і його можна викорчувати. Проте чудово розуміємо, що зло певною мірою є в кожному з нас і ніхто не може бути абсолютно впевненим, що воно ніколи й жодним чином не вирветься назовні. Тому мудрий господар із притчі про пшеницю та полову не поспішає знищувати бур’яни до жнив. Це може нашкодити пшениці, оскільки вони ростуть дуже близько, а то, може, й зрослися корінням; до того ж на початку розвитку ці рослини важко відрізнити одну від іншої. Та закрадається й острах: а чи не заб’ють, бува, бур’яни паростки пшениці, заполонивши все поле Божого Царства?

Ісус запевняє нас, що цього не станеться. Настане день, коли янголи Божі відділять добро від зла і зло буде знищене назавжди (див. Мт 13, 41). Своєю смертю і Воскресінням Христос уже здобув перемогу над злом. І настане час, коли Боже Царство запанує на всій землі.

А як ми можемо наблизити цей довгоочікуваний момент? Суттєво, що сьогодні ми чуємо дві притчі про Царство Небесне. У першій говориться, що воно схоже на дрібнюсіньке зернятко гірчиці, що виростає у велике дерево (див. Мт 13, 31–32). У другій ідеться про те, що Царство Небесне схоже на закваску, яка здатна заквасити не одну мірку муки (див. Мт 13, 33). Тобто Він переконує, що Царство Небесне — це не щось стале і завжди однакове: воно починається з малого і з часом росте!

Тому не поспішай викорінювати зло навколо. Розпочни із самого себе. У таїнстві Хрещення в кожного «засівається» зерно Божого Царства. Допомагай цій зернині зростати в тобі та приносити плоди. Як саме? Виділяючи час для молитви, беручи участь у Святій Літургії, регулярно сповідаючись, допомагаючи нужденним, ділячись вірою. Це й буде твоєю турботою, щоб зернятку вистачало «вологи і світла» для розвитку. Це й буде твоєю часткою для створення Царства Божого в цьому світі.

Тому не впадай у відчай, коли помічаєш і паростки «бур’яну» в собі та неприховане зло у світі, не втрачай надії. Повір, що твої вчинки, у яких виявляється вірність Господу, разом з учинками віри твоїх братів і сестер у Христі стають могутньою силою, здатною побороти зло цього світу.

«Господи, допоможи мені перемагати зло добром. Нехай прийде Царство Твоє!»

Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.

Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.

Щодня о 9.00 год. з каплиці Отців Маріянів у Харкові транслюється Служба Божа. Трансляцію дивіться на YouTube-каналі журналу «Слово між нами»