Літургійні читання на ХVI Звичайну Неділю, рік А (РКЦ)

Римо-католицький календар

ХVI Звичайна Неділя, рік А

Перше читання
Муд 12, 13. 16-19

Читання з Книги Мудрості.

Справді немає іншого, крім Тебе, Бога, який би дбав про все; щоб Ти мав йому доводити, що не судив Ти несправедливо.
Твоя бо сила — справедливості початок, а що Ти над усім пануєш, то й щадиш усе. Ти бо виявляєш силу тим, хто не вірить у повноту Твоєї потуги; у тих же, хто зазнав її, осоромлюєш зухвальство.
Ти — Владика сили, судиш ласкаво і провадиш нас вельми дбайливо, бо коли тільки захочеш, — можеш. Таким діянням Ти навчив народ свій, що праведник має бути чоловіколюбцем, і дав своїм дітям добру надію, бо даєш після гріхів покаяння.

Слово Боже.

Псалом респонсорійний
Пс 86(85), 5-6. 9-10. 15-16а (П.: пор. 5а)

Боже, Ти добрий і усе прощаєш.

Ти, Господи, добрий і прощаєш, *
Ти багатомилостивий до всіх, які до Тебе кличуть.
Господи, вислухай мою молитву *
і будь уважний до голосу мого благання.

Всі народи, які Ти створив, прийдуть †
і поклоняться Господи, перед Тобою, *
і Твоє Ім’я прославлять,
оскільки Ти великий і чиниш дивовижне. *
Ти — Бог єдиний! 

Ти, Господи, Бог щедрий і милосердний, *
багатомилостивий, праведний і довготерпеливий!
Повернися до мене *
і мене помилуй.

Друге читання
Рм 8, 26-27

Читання з Послання святого апостола Павла до римлян.

Брати! Дух допомагає нам у наших немочах; адже не знаємо, за що і як маємо молитися, але сам Дух заступається за нас невимовними зітханнями. А Той, хто досліджує серця, знає, які бажання Духа, бо Він заступається за святих з Божої волі.

Слово Боже.

Спів перед Євангелієм
Пор. Мт 11, 25

Алілуя, алілуя, алілуя.

Благословенний Ти, Отче, Господи землі і неба,
бо відкрив таємниці Царства немовлятам.

Алілуя, алілуя, алілуя.

Євангеліє 
Мт 13, 24 – 43 (довше)

† Читання святого Євангелія від Матея.

Того часу іншу притчу подав людям Ісус, кажучи: «Подібне Царство Небесне до людини, яка посіяла добре насіння на своєму полі. Коли люди спали, прийшов її ворог, посіяв плéвели серед пшениці та й пішов собі. А як зійшло збіжжя і дало плід, тоді ж показалися і плéвели.
Тож підійшли слуги господаря і сказали йому: “Пане, хіба не добре насіння ти посіяв на своєму полі? Звідки ж узялися плéвели?”
А він сказав їм: “Людина-ворог це зробила”.
І кажуть йому слуги: “Хочеш, щоб ми пішли й зібрали їх?”
Він же каже: “Ні, щоб ви часом, збираючи плéвели, не повиривали разом з ними і пшениці. Залиште, щоб і те, й друге разом росло до жнив, а в час жнив скажу женцям: зберіть спершу плéвели та пов’яжіть їх у снопи, аби спалити їх, а пшеницю зберіть до мого сховища”».
Іншу притчу подав їм, кажучи: «Царство Небесне подібне до зерна гірчиці, що його людина взяла та й посіяла на своєму полі; воно, хоч і найменше з усіх зерен, та коли виросте, стає більшим за городні рослини і стає деревом, так що прилітають птахи небесні й гніздяться на його гілках».
Іншу притчу розповів їм: «Царство Небесне подібне до закваски, що її жінка взяла й сховала до трьох мірок борошна, доки не вкисне все».
Все це промовляв Ісус людям у притчах, а без притчі нічого їм не говорив, щоб збулося сказане через пророка, який говорив: «Відкрию уста Мої в притчах, виявлю сховане від початку світу!».
Відпустивши натовп, Він прийшов у дім. І підійшли до Нього учні Його, кажучи: «Роз’ясни нам притчу про плéвели на полі».
Він же, відповідаючи, сказав: «Той, хто сіє добре насіння, — це Син Людський, а поле — це світ; добре ж насіння — це сини Царства; плéвели — це сини лукавого; ворог, що їх посіяв, — це диявол; жнива — це кінець віку, а женці — це ангели. Отже, як збирають плéвели і палять у вогні, так буде при кінці віку: Син Людський пошле своїх ангелів, і вони зберуть з Його Царства всі спокуси й тих, хто чинить беззаконня, і вкинуть їх у вогняну піч; там буде плач і скрегіт зубів. Тоді праведники засяють, як сонце, в Царстві Отця свого. Хто має вуха, нехай слухає».

Слово Господнє.

Євангеліє 
Мт 13, 24 – 30 (коротше)

† Читання святого Євангелія від Матея.

Того часу іншу притчу подав людям Ісус, кажучи: «Подібне Царство Небесне до людини, яка посіяла добре насіння на своєму полі. Коли люди спали, прийшов її ворог, посіяв плéвели серед пшениці та й пішов собі. А як зійшло збіжжя і дало плід, тоді ж показалися і плéвели.
Тож підійшли слуги господаря і сказали йому: “Пане, хіба не добре насіння ти посіяв на своєму полі? Звідки ж узялися плéвели?”
А він сказав їм: “Людина-ворог це зробила”.
І кажуть йому слуги: “Хочеш, щоб ми пішли й зібрали їх?”
Він же каже: “Ні, щоб ви часом, збираючи плéвели, не повиривали разом з ними і пшениці. Залиште, щоб і те, й друге разом росло до жнив, а в час жнив скажу женцям: зберіть спершу плéвели та пов’яжіть їх у снопи, аби спалити їх, а пшеницю зберіть до мого сховища”».

Слово Господнє.

Біблійні роздуми:

Де Боже, а де вороже? (о.Василь Косік)

Не поспішай викорінювати зло довкола себе (Слово між нами)

Питання тільки у співпраці: з ким саме? (о. Володимир Кусьнеж) 

Що робити з підлітковим бунтом? (курс «Дабар»)

Пшениця і кукіль (о. Кирило Лесько)