Конгрегація у справах духовенства оголосила про публікацію нового документа «Душпастирське навернення парафіяльної спільноти на служінні євангелізаційній місії Церкви». У ньому йдеться про участь духовенства та мирян у душпастирській праці парафій.
У понеділок, 20 липня 2020 р., Конгрегація в справах духовенства оголосила у своєму комюніке про публікацію інструкції під назвою «Душпастирське навернення парафіяльної спільноти на служінні євангелізаційній місії Церкви».
У документі йдеться про участь духовенства та мирян у душпастирській опіці парафій, «на знак більшої співвідповідальності всіх охрещених». Його автори наголошують, що «в Церкві є місце для кожного, і кожен може знайти своє місце», відповідно до свого покликання.
У комюніке зазначається, що, відповідаючи на прохання багатьох єпископів, Конгрегація у справах духовенства розробила канонічно-душпастирський інструмент, що стосується різних проектів реформ парафіяльних спільнот та дієцезіяльних оновлень, що вже тривають або плануються. Таким чином, документ має допомогти прийняти деякі душпастирські рішення щодо змін, які вже раніше були запроваджені єпископами в рамках експерименту разом із Божим людом, щоб оцінити їхню дієвість, а також сприяти зіставленню партикулярного права із загальним.
У цьому контексті підкреслюється роль парафіяльного священника як «справжнього пастиря» спільноти, але також вказано важливість душпастирського служіння, яке пов’язане з наявністю в громадах дияконів, богопосвячених осіб і мирян, покликаних до активної участі відповідно до власного покликання і власного служіння в єдиній євангелізаційній місії Церкви.
Головний акцент
Насамперед, у документі наголошується на душпастирському наверненні та пробудженні місіонерського духу в парафіях. Саме з нагадування, що означає поняття «душпастирське навернення» — один із термінів, який вживається в контексті нової євангелізації, — починається інструкція Конгрегації у справах духовенства. Наведено слова Папи Франциска з апостольського напоумлення «Evangelii gaudium»: «Коли щось має викликати святе обурення, непокоїти і пробуджувати докори сумління, то це те, що стільки наших братів живуть, позбавлені сили, світла та втіхи від дружби з Ісусом Христом; без спільноти, яка їх може пригорнути; без перспективи сенсу і життя» (EG 49). Єпископи наголошують: «немислимо», щоб ослабла або зникла ревність у проголошенні Євангелія, і слідом за Папою Франциском заохочують, щоби «звичаї, стилі, розклад занять, мова і всі церковні структури стали швидше відповідним шляхом для євангелізації сучасного світу, а не для того, щоб зберегти наявний стан речей» (EG 47).
Для реалізації цієї мети Конгрегація у справах духовенства дає багато практичних порад для душпастирської праці. Документ нагадує про значну роль парафії в житті християн, але зазначає: з огляду на те, що потреби вірних змінюються, парафія «покликана шукати інші способи близькості, ніж звичайна діяльність. Це завдання — не тягар, а виклик, який належить прийняти з ентузіазмом».
Як має виглядати парафія?
Автори документу нагадують, що хоча характерна риса парафії — її конкретне місце розташування, однак «пастирська опіка лише в територіальних межах парафії — застаріла, бо парафіяни часто вже не розуміють такої форми, яка більше нагадує ностальгію за минулим, аніж натхненну сміливість майбутнього».
«Окрім того, саме лише повторення душпастирської діяльності, яка не впливає на життя конкретних людей, стає стерильною спробою виживання, що часто сприймається із загальною байдужістю. Якщо парафія не живе духовним динамізмом, притаманним євангелізації, вона ризикує стати склеротичною структурою, зосередженою на собі, яка пропонує досвід, уже позбавлений євангелізаційного і місійного смаку, і призначеною хіба що для малих груп», — пишуть єпископи.
На думку авторів документу, завдання парафії — вчити читати і роздумувати над Божим Словом, а найважливішим моментом у творенні парафіяльної спільноти має бути Євхаристія. Водночас документ підкреслює значення людських відносин між членами парафіяльної спільноти: «Парафіяльна спільнота покликана розвивати справжнє «мистецтво близькості». Якщо вона пустить глибоке коріння, парафія насправді стане місцем перемоги над самотністю, присутньою в житті багатьох людей, а також «санктуарієм, куди спраглі приходять і п’ють, щоб крокувати далі, та центром постійного місійного послання».
Заохочуючи до реформи структур, Конгрегація у справах духовенства закликає в процесі відновлення і трансформації «уникати ризику надмірної і бюрократичної організації подій та послуг, які виражають не динаміку євангелізації, а критерій самозбереження».
У документі обговорюються принципи функціонування парафій, деканатів і можливих «душпастирських округів», а також завдання настоятелів, вікаріїв і богопосвячених осіб. Інструкція нагадує, що парафіяльна спільнота складається зокрема зі світських вірян, чия роль— співпрацювати зі священниками в євангелізаційній місії. Документ зобов’язує настоятелів створити в кожній парафії економічну раду, до якої мають входити щонайменше троє мирян-експертів в економічних та юридичних питаннях, а також заохочує до створення парафіяльних душпастирських рад, які мають бути дорадчим голосом для настоятелів.
Папа нагадує про динаміку «виходу»
Під час презентації документу о.Андреа Ріпа, заступник секретаря Конгрегації в справах духовенства, підкреслив, що мета нової інструкції — запропонувати нові способи, які сприятимуть динаміці «виходу», що, згідно з побажанням Папи, має характеризувати всі парафії. Отже необхідне душпастирське навернення, в якому братимуть участь усі охрещені, бо кожен із них має бути задіяний у євангелізаційній місії Церкви. Щоби зрештою відповісти на значні суспільні й культурні зміни, необхідно перейти від душпастирства консервативного, закритого, до душпастирства місійного, яке виходить назовні. Тому кожна парафія має стати місцем, що сприяє спільному буттю, допомагає формувати міжособистісні стосунки, які долають всюдисущий індивідуалізм і самотність.
За матеріалами: Vatican News / Stacja7
фінансово.
Щиро дякуємо!
