У Тиврові на Вінниччині триває молодіжний фестиваль «Подих життя». Цьогоріч з огляду на карантинні обмеження він відбувається не протягом тижня, як зазвичай, а всього два дні: 24-25 липня.
До санктуарію, яким опікуються отці-облати, з’їхалася молодь, щоби разом молитися та розмірковувати над темою фестивалю: «Найкращий «антивірус» — дозрівай у своєму християнському покликанні».
Зустріч розпочалася 24 липня зі Святої Меси, яку очолив настоятель Делегатури місіонерів-облатів в Україні о. Павло Вишковський ОМІ. А отець Петро Врублевський ОМІ цього ж дня виголосив конференцію на тему «Антивірус».
Сьогодні, 25 липня, у Тиврові відбувся відпуст Божої Матері Тиврівської. Урочисту Службу Божу у санктуарії очолив єпископ-помічник Кам’янець-Подільської дієцезії Ян Нємєц.
Традицію відпустової урочистості Божої Матері Тиврівської отці-облати відновили кілька років тому. І відтоді свято відбувається щороку. Колись цей санктуарій, який сьогодні реконструюють Місіонери Облати Непорочної Марії, був відомим паломницьким місцем в Україні. З кінця XVIII століття на відпуст у Тиврові приходили паломники з Подільської, Волинської, Київської та інших губерній. Всі вони прибували, щоб молитися до Тиврівської Богородиці, яка здійснювала багато чудес. Чудотворна ікона Матері Божої Тиврівської була оздоблена дорогоцінними каменями, кожен з яких був подарований за зцілення. Зараз у Тиврові зберігається копія цієї ікони, зроблена наприкінці XІХ століття.
Крім того, 2 роки тому отці-облати відкрили на території санктуарію Меморіал на честь мучеників за віру ХХ століття в Україні.
Розпочинаючи проповідь під час сьогоднішньої відпустової Меси, єпископ Ян Нємєц сказав: «В цей день хочемо дивитись на Марію — Царицю мучеників, яких ми вшановуємо в цьому храмі, і вчитись від Неї». Далі владика, посилаючись на проголошений під час Меси фрагмент Євангелія від Йоана, показав причини, що породжують гріх. «Ісус, — говорив владика, — був розіп’ятий у центрі світу. Адже читаємо в Євангелії, що Його розіп’яли посередині. В Книзі Буття написано, що посередині раю було дерево життя. Цим Деревом життя є сам Бог. З нього витікала річка, яка розділялась на чотири потоки. Є чотири сторони світу і чотири пори року. Ця річка — Божа благодать, яка наповнює простір і час і проносить прекрасні плоди. Змій спитав у жінки: «Чи справді Господь Бог велів вам не їсти ні з якого дерева, що в саді?» Здається змій, тобто — сатана, не намагається переконати жінку, а тільки входить з нею в діалог. Якби жінка було одне з чоловіком, з яким вона є одним тілом, вона б не послухала змія. Гріх, отже, починається тоді коли ми не в єдності: священник не єдності з Богом, жінка не в єдності з чоловіком, чоловік — з жінкою. І тоді демон переконує нас в тому, що Бог нас не любить: «Якби Бог тебе любив, то дав би іншого чоловіка, дав би більше грошей, не було б коронавірусу». З сатаною не можна вступати в діалог — його треба відганяти Словом Божим. Жінкам відповідає, що їм дозволено їсти з усіх дерев, крім того «що посеред саду». І тут ми підходимо до розуміння істоти гріха: жінка говорить неправду — адже дерево пізнання добра і зла, плоди якого було заборонено їсти, не знаходилось посеред саду. Там знаходилось дерево життя. Істота гріха, отже, полягає в тому, що Бог не знаходиться посередині — посередині нашого серця».
Продовжуючи проповідь, єпископ Ян на конкретних прикладах з повсякденного життя показав, як людиною опановує гріх гордині, жадібності, нечистоти. «Ісус, — сказав він, — бере на Себе те, що є всередині твого серця — твій гріх, тоді коли ти віддаєш його Йому у сповіді, бо якщо ти не віддаси сам, Він його насильно в тебе не візьме».
Продовжуючи роздумувати на прочитаним уривком Євангелія, владика зупинився на постатях тих, хто стояли під хрестом Ісуса: «Біля Ісусового хреста стояли Його Мати, сестра Його Матері, Марія Клеопова і Марія Магдалина. Марія, Мати Ісуса Христа — це образ непорочної Церкви, яка непорочна не сама по собі, а завдяки заслугам Ісуса Христа. Марія Клеопова, дочка Ізраїля, це образ спасіння вибраного народу, який надію на спасіння покладав на виконання Закону. Це також образ тієї частини твоєї душі, яка хоче заслужити на Небо добрими вчинками. Спасіння не полягає у виконанні Закону — що зовсім не означає, що його не треба виконувати і не треба робити добрих вчинків. Їх потрібно робити, не забуваючи при цьому, що спасіння — дар від Бога. Марія Магдалина, з якої Ісус вигнав сім бісів — це образ нас з вами. Землю, яку Бог обіцяв вибраному народу, заселяли сім народів — це образ семи головних гріхів. Їхніх дітей Бог наказав розбити об скелю. Діти, це те, що породжують ці сім демонів, а вони породжують гріх. Гріх потрібно розбити об скелю, а скелею є Ісус Христос. Жінок цих народів Бог наказав вбити мечами. Жінка — це образ гріха, який стає одне з тобою. Його треба відтяти мечем Божого Слова. Чоловіків цих народів бог наказав спалити вогнем. Чоловік, мовою тих народів — Ваал. Це образ наших ідолів, того, що в нас займає місце Бога всередині нашого серця, хоча не є Богом. Ми ті, з кого потрібно вигнати сім бісів, яких Ісус вигнав з Марії Магдалини».
Його Преосвященство окремо зупинився на постаті «учня, який стояв поряд і якого любив» Ісус. «Це не означає, — сказав владика, — що Ісус не любив інших учнів. Він любив їх, тільки вони про це не знали. А під хрестом може стояти тільки той, хто знає, що Бог його любить, і тому хрест його не вбиває. Хрест не походить від Бога, але Бог використовує хрест, щоб на ньому помер наш гріх. Ісус хоче дарувати нам нове життя, хоче дарувати нам воскресіння, але він не може воскресити того, хто ще «перебуває в реанімації», тобто — не помер для гріха».
Завершуючи проповідь владика побажав кожному, хто його слухав, взяти, за прикладом учня, котрого любив Ісус, «Марію до себе» і, «тримаючись за Її руку», прийти до Небесного Царства, яке починається вже тут, на землі.
«Проситимемо Марію взяти нас з собою під хрест Ісуса» — такими словами розпочалась спільна молитва, в якій учасники Меси через заступництво Пресвятої Діви звернулись до Господа з проханнями про єпископів, священників, керівників держав, молодь нашої країни, місцевих парафіян тощо.
На завершення урочистої відправи перед виставленими Пресвятими Дарами відбувся молебень до Пресвятої Діви Марії Цариці мучеників. Перед його початком єпископ Ян сказав: «Нехай Пресвята Матір випросить нам пробачення наших гріхів і занедбань», — а також заохотив просити про необхідні благодаті для Церкви, про молодь, про нові покликання, за хворих і лікарів, про благословення у щоденних потребах.
Отримавши від владики Яна пастирське благословення, учасники урочистості виразили подяку Богу співом «Te Deum».
Увечері молодь, що бере участь у фестивалі «Подих життя», слухала конференцію про покликання, а о 22.00 год. розпочалася адорація Пресвятих Дарів.
фінансово.
Щиро дякуємо!
